Вітряна віспа – це гостре захворювання вірусного походження.
Причина вітряної віспи – вірус варицелла-зостер, який потрапляє в організм через слизові оболонки та вражає клітини шкіри. Контакт із вірусом у 90% випадків призводить до хвороби у тих, хто ніколи не стикався з ним раніше. Це найпоширеніша дитяча інфекція, у дорослих інфекція трапляється досить рідко.
Етіологія:
Збудник належить до сімейства Herpesviridae (від грец. Herpes – повзуча), роду Varicellavirus. Вірус герпесу 3 типу – Varicella zoster. ДНК-містить, покритий ліпідною оболонкою. Розмножується вірус вітряної віспи лише у людському організмі. У довкіллі він дуже швидко гине під впливом тепла або сонячних променів.
Епідеміологія вітряної віспи:
Джерело інфекції – хвора людина, незалежно від ступеня тяжкості та клінічних проявів. Хворий заражає сприйнятливих, які раніше не хворіли людей (сприйнятливість 100%) з останніх 48 годин інкубаційного періоду і до 5 діб з появи останнього свіжого елемента висипу.
Механізм передачі вірусу – аерозольний. Він виділяється при чханні, розмові, кашлі та поширюється повітряно-крапельним шляхом.
Інфекція може передаватися від матері плоду через плаценту.
До 50% захворювань припадає на вік 5-9 років, до 15 років залишається неімунним прошарок не більше 10% населення. Захворюваність підвищується в холодну пору року.
Хворий на вітрянку заразний за 1-2 дні до появи висипки і аж до того моменту, коли всі висипання покриються скоринками.
Симптоми вітряної віспи:
Симптоми різняться залежно від конкретного типу, властивості вірусу, що викликає інфекцію, ураженої області тіла, віку, історії хвороби пацієнта та інших чинників, початкового стану при вірусної інфекції.
У більшості випадках розпалу захворювання передує продромальний період тривалістю до 1 дня. Він маловиражений, супроводжується невеликою слабкістю, субфебрилітетом, рідко дрібноп’янистим rash-висипом (блідо-рожева крапчаста скарлатиноподібна або плямиста висипка).
До основних симптом належать:
- До кінця інкубаційного періоду (на 11-21 день, частіше на 13-17 день) з’являються нездужання, зниження апетиту, дратівливість, у дітей – плаксивість.
- З’являються поодинокі висипання, температура тіла трохи підвищується.
- Елементи висипу проходять стадії: рожева/червона пляма (розеола) – папула (вузлик) – везикула (бульбашка) – скоринка.
- У більшості випадків висипання фіксують спочатку на тулубі, потім на обличчі, волосистій частині голови і мінімально на стопах і кистях. У цей час може з’являтися висип на слизових оболонках порожнини рота, статевих органів, на кон’юнктиві і рогівці.
- Висипання при вітряній віспі супроводжується свербінням.
Пухирці на шкірі з’являються хвилеподібно і супроводжуються підвищенням температури тіла. Через це на одній ділянці шкіри можуть поєднуватися не тільки везикули, а й почервоніння та скоринки.
Стадії вітряної віспи:
- Інкубаційний – триває від 11 до 21 доби, при цьому людина не відчуває симптомів хвороби.
- Продромальний період — триває від кількох годин до 2 діб і супроводжується невеликою слабкістю, появою дрібноплямистого висипу.
- Гострий період захворювання – настає до кінця першої доби і триває в середньому від 2 до 5 днів. Наростає інтоксикація, з’являється виражена слабкість та характерний висип, температура тіла підвищується до 38–39 °С.
- Період одужання – продовжується протягом 1-2 тижнів після появи останніх бульбашок. Температура тіла нормалізується, висипання покриваються скоринками, які поступово відкидаються (відходять від шкіри).
У середньому на вітряну віспу хворіють від 7 до 10 днів.
Види вітряної віспи за клінічним перебігом:
- Типова – характеризується почервонінням шкіри з утворенням везикул (бульбашок з прозорим вмістом).
- Атипова – така форма вітряної віспи може протікати по-різному. І поділяється на форми:
– рудиментарна ( є висипання на шкірі у вигляді еритематозних плям, але немає синдрому загальної інфекційної інтоксикації: підвищення температури тіла, головного болю).
– геморагічна – поява на шкірі везикул з кров’яним вмістом, можливі крововиливи в шкіру та слизові оболонки, носова кровотеча.
– гангренозна – характеризується прогресуючим некрозом (відмирання) уражених тканин. Бульбашки, що швидко збільшуються з гнійно-геморагічним вмістом оточені гангренозними обідками, що поширюються по периферії.
– пустульозна – приєднання вторинно-бактеріальної флори, нагноєння та виражене посилення інтоксикації, часте утворення рубчиків.
– генералізована – великі висипання та пошкодження внутрішніх органів.
– бульозна – виражені прояви інтоксикації, утворення великих (до 3 см) бульбашок з рідиною.
Діагностика вітряної віспи:
Вітряна віспа діагностується на підставі виявлення типової клінічної картини.
Орім цього, лікар вислуховує за допомогою стетоскопа легені та бронхи пацієнта, вивчає стан шкіри, пальпує печінку, проводить опитування, збирає анамнез, з’ясовує, чи контактувала людина з хворою на вітрянку.
Лікування вітряної віспи:
Лікування вітряної віспи спрямоване на полегшення симптомів захворювання, профілактику бактеріальних ускладнень, проводиться до клінічного одужання пацієнта та включає:
– обробку елементів висипу;
– профілактику рубців;
– гігієну шкіри;
– прийом жарознижувальних препаратів при високій температурі тіла;
– прийом антигістамінних препаратів для усунення сверблячки.
Ускладнення:
Для більшості людей вітрянка безпечна і не призводить до серйозних ускладнень. Але близько 30% хворих, особливо люди похилого віку та пацієнти з ослабленою імунною системою, схильні до ризику ускладнень.
Ускладненнями вітряної віспи можуть стати:
- Найчастіше ускладнення вітрянки – інфікування ран, що залишилися від висипів. Зазвичай зараження викликають бактерії роду Staphylococcus (Staphylococcus aureus або Streptococcus pyogenes);
- Менінгоенцефаліт ( характеризується попаданням вірусу в мозок. В результаті розвивається набряк та запалення мозкових оболонок);
- неврит;
- вірусна (вітряна) пневмонія;
- гепатит.
Профілактика вітряної віспи:
Вакцинація. Щеплення роблять не лише дітям, а й не хворівшим дорослим. Вакцинація в ранньому віці запобігає 99% розвитку захворювання у дітей, при контакті в переважній більшості випадків — у перші 72 години.
Також провідну роль у профілактиці поширення вітряної віспи відіграє ізоляційне роз’єднання хворих та здорових (дітей до 7 років, які не хворіли, роз’єднують з 9 по 21 день з моменту контакту з хворим).
У сучасній медицині не існує лікарських препаратів, які могли б повністю позбавити організм від вірусу Varicella Zoster, імунітет повинен впоратися з ним самостійно.
| Інформація є узагальненою та надається з ознайомлювальною метою. За перших ознак хвороби зверніться до лікаря. Самолікування небезпечне для здоров’я! |