Тонзиліт

1. Причини тонзиліту
2. Особливості перебігу хвороби у дітей
3. Класифікація захворювання
4. Симптоми тонзиліту у дітей і дорослих
5. Діагностика тонзиліту
6. Лікування тонзиліту
7. Ускладнення тонзиліту
8. Профілактика

Причини тонзиліту

Гострий тонзиліт найчастіше спричиняється вірусами, рідше — бактеріями, грибками або найпростішими. Джерелом інфекції є людина — хвора або носій бактерій. Зараження зазвичай відбувається повітряно-крапельним шляхом, але збудник також може потрапити на слизову оболонку рота чи носа із брудних рук.

Хронічний тонзиліт виникає внаслідок поєднання кількох чинників. Основна причина — застудне захворювання, яке супроводжується неспецифічним запаленням мигдаликів.

Для хронічного тонзиліту характерна наявність одразу кількох збудників — це можуть бути стрептококи, стафілококи, інші бактерії, а також віруси чи грибкові інфекції (особливо дріжджоподібні гриби Candida). Основним бактеріальним збудником вважається бета-гемолітичний стрептокок групи А — у цьому випадку йдеться про стрептококовий тонзиліт.

Особливості перебігу хвороби у дітей

Тонзиліт у дітей за частотою поступається лише гострим респіраторним вірусним інфекціям (ГРВІ). Через заразність і поширеність ця хвороба є предметом особливої уваги в дитячій отоларингології та педіатрії.

Тонзиліт небезпечний як ранніми, так і віддаленими ускладненнями.

• У більшості випадків у дітей до 3 років тонзиліт спричиняється вірусними інфекціями.
• У віці від 5 років і старше найчастіше має бактеріальне походження — у 80% випадків це стрептококи, які викликають найвідомішу форму тонзиліту — ангіну.

Симптоми у дітей зазвичай виражені сильніше, ніж у дорослих:

• захворювання часто починається з високої температури,
• супроводжується ознаками інтоксикації (слабкість, головний біль, втрата апетиту),
• часто виникають ускладнення (отити, лімфаденіт, ревматизм тощо).

Класифікація захворювання

Хронічний тонзиліт

Це тривале запалення мигдаликів, що протікає з періодичними загостреннями. Хвороба є дуже поширеною і є однією з основних причин звернення до лікаря.

Хронічне запалення викликає структурні зміни в тканинах мигдаликів:

• вони збільшуються, стають рихлими
• з’являються рубці, кісти, зрощення
• у лакунах (заглибленнях) накопичується гній
• іноді утворюються щільні гнійні пробки
• запалення може поширюватися на піднебінні дужки та навколишні тканини
• часто збільшуються регіонарні лімфовузли

Тривала присутність збудників знижує імунітет. Хронічний осередок інфекції може спричинити ускладнення та токсико-алергічну форму тонзиліту.

Хронічна форма поділяється на:

• Компенсовану — спостерігаються лише місцеві ознаки: збільшення та почервоніння мигдаликів, наявність гнійних пробок, нальоту в лакунах;
• Декомпенсовану — розвиваються загальні симптоми та ускладнення: підвищення температури, збільшення лімфовузлів, алергічні реакції, ураження серця, нирок, суглобів та інших органів.

Гострий тонзиліт

У народі відомий як ангіна.

Це інфекційне захворювання, яке проявляється запаленням мигдаликів і прилеглих тканин. Найчастіше зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом.

Основні симптоми:

• почервоніння та набряк горла
• на мигдаликах видно білуваті нальоти, ерозії або гнійники
• сильний біль у горлі, утруднення при відкриванні рота і ковтанні
• висока температура, слабкість, недомагання

Також гостру форму, з урахуванням морфологічних ознак, класифікують на такі типи:

• Катаральний — поверхневе запалення без порушення структури мигдаликів;
• Фолікулярний — утворення гнійних точок на поверхні мигдаликів;
• Лакунарний — супроводжується заповненням лакун мигдаликів гнійним ексудатом;
• Фібринозний — відкладення фібрину на поверхні мигдаликів з утворенням плівки або плями;
• Флегмонозний — глибоке запалення з гнійним розплавленням тканин;
• Герпетичний — вірусне ураження мигдаликів, спричинене вірусом простого герпесу або вірусом Епштейна-Барр, із появою везикул (пухирців) на поверхні;
• Виразково-плівчастий — некротичне запалення, викликане бактерією Fusobacterium necrophorum, з утворенням виразок і плівок на поверхні.

Симптоми тонзиліту у дітей і дорослих

Гострий тонзиліт зазвичай розвивається швидко і супроводжується яскраво вираженими симптомами, такими як:

• біль, першіння в горлі;
• утруднене ковтання;
• підвищення температури тіла;
• збільшення та почервоніння мигдаликів;
• поява на мигдаликах гнійного нальоту або гнійних пробок;
• збільшення і болючість шийних лімфатичних вузлів.

Гострий тонзиліт зазвичай триває від кількох днів до двох тижнів.
Хронічна форма характеризується тривалим запаленням мигдаликів та менш вираженими симптомами. Вона може періодично загострюватися під впливом таких факторів, як:

• зниження імунітету,
• переохолодження чи перегрівання,
• алергія,
• хронічні інфекції носоглотки або ротової порожнини та інші.

Діагностика тонзиліту

Для діагностики захворювання необхідно звернутися до отоларинголога (ЛОР-лікаря), який проведе огляд горла, оцінить стан мигдаликів і призначить необхідні аналізи, зокрема:

• загальний аналіз крові — для визначення наявності запального процесу;
• бактеріологічне дослідження мазка з мигдаликів — для виявлення збудника інфекції та його чутливості до антибіотиків;
• імунологічне дослідження — для оцінки стану імунної системи та виявлення можливих алергенів;
• УЗД і рентгенографія носових пазух;
• ЕКГ (електрокардіограма).

У разі розвитку ускладнень можуть знадобитися додаткові обстеження і консультації інших фахівців: ендокринолога, ревматолога, кардіолога тощо.

Лікування тонзиліту

Лікарі клініки «Альфа-Центр Здоров’я» підбирають лікувальну тактику з урахуванням форми, тяжкості захворювання, типу збудника та наявності ускладнень. Консервативна терапія включає:

• санування вогнищ інфекції, які спричиняють тонзиліт і запалення (порожнина носа, зуби тощо);
• антибіотикотерапію;
• прийом нестероїдних протизапальних препаратів, жарознижувальних, антигістамінних засобів;
• промивання лакун мигдаликів антибіотиками, антисептиками, протизапальними засобами;
• фізіотерапевтичні процедури;
• дотримання режиму харчування і пиття — вживання достатньої кількості рідини, уникнення гарячої, холодної, гострої, кислої їжі;
• дотримання режиму відпочинку та сну;
• застосування місцевих засобів для полоскання горла.

Хірургічне лікування

У деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання — видалення мигдаликів (тонзилектомія) або часткове висічення (тонзилотомія).

Показаннями до операції є:

• часті загострення хронічного тонзиліту (більше 4 разів на рік);
• порушення дихання або ковтання через збільшення мигдаликів;
• розвиток паратонзилярного абсцесу чи інших ускладнень.

Ускладнення тонзиліту

Без своєчасного лікування тонзиліт може спричинити серйозні ускладнення:

• Гнійні абсцеси в ділянці горла
• Ревматизм (ураження суглобів і серця)
• Гломерулонефрит (запалення нирок)
• Хронічний бронхіт
• Сепсис (поширення інфекції по всьому організму)

Профілактика

Заходи профілактики спрямовані на зміцнення імунітету, запобігання інфекціям і своєчасне лікування захворювань верхніх дихальних шляхів. Для цього необхідно:

• дотримуватися правил особистої гігієни;
• уникати контакту з людьми, які мають ознаки респіраторних інфекцій;
• регулярно провітрювати приміщення, зволожувати повітря;
• підтримувати здоровий спосіб життя (правильне харчування, повноцінний сон, фізична активність, відмова від куріння, помірне вживання алкоголю);
• приймати вітаміни та імуномодулятори за рекомендацією лікаря;
• своєчасно звертатися до лікаря при появі симптомів тонзиліту.

Також важливо вчасно лікувати захворювання зубів та інші вогнища інфекції в організмі, а також уникати переохолодження і стресів.

Інформація є узагальненою та надається з ознайомлювальною метою. За перших ознак хвороби зверніться до лікаря. Самолікування небезпечне для здоров’я!