Серцева недостатність

Серцева недостатність – це хвороба, яка виникає внаслідок розвитку застійних явищ у колах кровообігу та погіршення скорочувальної функції серця.

Серцева недостатність (СН) є ознакою декомпенсації інших захворювань: як гострих, так і хронічних.

Види серцевої недостатності

Правостороння серцева недостатність

Права частина серця відповідає за повернення крові з низьким вмістом кисню назад в легені. При правосторонній серцевій недостатності правий шлуночок не працює належним чином. Це призводить до підвищеного тиску в венах, витіскаючи рідину в навколишні тканини. Це призводить до набряків, особливо в ступнях, пальцях ніг, щиколотках та гомілках. Це також може призвести до гострої потреби сходити в туалет вночі, коли нирки отримують краще кровообіг.

Найчастіше це спричинено гострим або хронічним збільшенням опору легеневого кровообігу. Це обумовлено легеневими захворюваннями, такими як легенева емболія, астма, виражена емфізема, хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ, частіше від уживання тютюну) або лівосторонньою серцевою недостатністю. Рідкі причини включають проблеми з серцевим клапаном або захворюваннями серцевого м’язу.

Лівостороння серцева недостатність

Ліва частина серця відповідає за перекачування крові, насиченої киснем, по всьому тілу до органів. При лівосторонній серцевій недостатності функція лівого шлуночка обмежена, що призводить до недостатньої кількості кисневої крові для постачання всього організму. Замість цього кров залишається в легеневому кругу, що може призвести до утворення рідини в легенях (легеневий набряк), утрудненого дихання, подразнення горла, “скриплячого” звуку при диханні, слабкості або запамороченню.

Це часто спричинене ішемічною хворобою серця (ІХС), високим артеріальним тиском або серцевим нападом і рідше – порушенням серцевого м’язу чи серцевих клапанів.

Лівостороння серцева недостатність може проявлятися гостро або розвиватися з часом. Зазвичай спочатку помічається задишка при фізичній активності. У важких випадках це може навіть призвести до гіпотонії (низького артеріального тиску) у стані спокою.

Систолічна та діастолічна серцева недостатність

Систолічна серцева недостатність пов’язана з втратою нормального функціонування клітин серцевого м’яза або зовнішніх порушень насосної функції. Кров потрапляє в легені, а органи не отримують достатньо кисню.

При діастолічній серцевій недостатності губиться еластичність шлуночка, через що він не розслабляється і не наповнюється належним чином. Однією з найбільш поширених причин діастолічної дисфункції є високий кров’яний тиск. Через підвищене опору в артеріях серце повинно працювати сильніше. Еластичність серцевого м’яза зменшується, і між скороченнями з шлуночків в організм може перекачуватися менше крові. Це призводить до того, що орган

Глобальна серцева недостатність

Коли поражаються як ліва, так і права сторони серця, це називається глобальною серцевою недостатністю. Присутні симптоми як лівої, так і правосторонньої серцевої недостатності.

Класифікація

Щодо перебігу серцевої недостатності, вона може бути: гостра; хронічна.

Згідно з Нью-Йоркським кардіологічним товариством виділяють наступні функціональні класи (ФК за NYHA):

• I ФК – звичайна фізична активність не порушена, виражена слабкість, задишка, серцебиття не виникають після фізичного навантаження;
• II ФК – фізична активність помірно обмежена, звичайна фізична активність призводить до втоми, слабості, задишки, серцебиття, але в стані спокою відсутні.
• III ФК – фізична активність значно обмежена, симптоми виникають при менших фізичних навантаженнях, ніж звик пацієнт, в спокої симптоматика відсутня;
• IV ФК – в спокої та при будь-яких видах фізичної активності з’являються симптоми захворювання.

На підставі фізикального огляду хворого розрізняють такі класи за шкалою Killip:

• I – без ознак СН;
• II – з слабковираженими ознаками СН, мало хрипів у легенях;
• III – з більш вираженими ознаками СН, багато хрипів у легенях;
• IV – з ознаками кардіогенного шоку, систолічним тиском не вище 90 мм. рт. ст.

Варіанти СН з урахуванням даних про скорочувальну здатність лівих відділів серця (фракція викиду лівого шлуночка – ФВЛШ):

• з низькою ФВЛШ – менше 40%;
• з проміжною ФВЛШ – від 40% до 49%;
• зі збереженою ФВЛШ – від 50% і вище.

Стадії хронічної серцевої недостатності за Василенко-Стражеско:

• I – симптоматика виникає при фізичних вправах, в стані спокою відсутня, є зміни в роботі лівого шлуночка;
• II – є ознаки застійних явищ у великому і/або малому кругах кровообігу, які залишаються в стані спокою;
• III – виражене зниження оксигенації тканин, застійні явища в організмі з порушенням гемодинаміки, з дисфункцією печінки, легень, нирок (лікування практично неефективне на тлі виснаження організму).

Ризик летального випадку у жінок та чоловіків із ознаками серцевої недостатності однаково великий незалежно від функціонального класу. Це пов’язано з тим, що хвороба є нестабільною.

Симптоми серцевої недостатності

Як проявляється хвороба? Основними симптомами є:

1. Задишка. Ці симптоми можуть виникати навіть при незначних фізичних навантаженнях. В особливо запущених випадках задишка спостерігається навіть у стані спокою. Якщо ви раптово прокидаєтеся вночі від нестачі повітря , терміново зверніться в клініку для отримання кваліфікованої медичної допомоги.
2. Набряки кінцівок, живота, збільшення ваги. Через порушення швидкості руху крові тіло починає утримувати зайву воду. Зайвий рівень рідини в організмі призводить до появи набряків і збільшення ваги.
3. Сухий кашель.
4. Відчуття втомленості, слабкості у ногах. Ці ознаки серцевої недостатності виникають через те, що серце не може нормально перекачувати та доставляти кров до основних м’язів і органів.
5. Нудота, втрата апетиту, вздуття живота.
6. Аритмія, тахікардія. Коли серцевий м’яз погано перекачує кров, організм намагається компенсувати це збільшенням кількості скорочень.
7. Збудженість свідомості, головокружіння, зниження когнітивних здібностей.

Відмінною ознакою гострої серцево-судинної недостатності є гострий початок нападу, відсутність стадій розвитку. Стан людини різко погіршується, з’являється сильний кашель із кров’яною мокротою, піною, холодним потом, ціанозом шкіри та слизових, асфіксією. При відсутності негайної медичної допомоги можлива смерть пацієнта протягом кількох хвилин.

Фактори, які негативно впливають на організм і підвищують ймовірність розвитку захворювання:

• куріння та вживання алкогольних напоїв у гепатотоксичних дозах;
• збільшена маса тіла і ожиріння;
• метаболічні зміни;
• дисліпідемія;
• ендокринна дисфункція;
• знижена фізична активність;
• стрес.

Серцевою недостатністю частіше хворіють літні люди через розвиток та декомпенсацію:

• ішемічної хвороби серця;
• гіпертонічної хвороби;
• гострого інфаркту міокарда; кардіоміопатії;
• аритмії;
• цукрового діабету;
• хронічних обструктивних захворювань легень;
• міокардиту.

Як причини розвитку серцевої недостатності, велике значення мають генетична схильність, аномалії розвитку серця та судин.

Діагностика серцевої недостатності

Беручи до уваги гострість патологічного процесу, діагностика та допомога при серцевій недостатності починається під час транспортування швидкою допомогою до медичного закладу (наприклад, при розвитку гострого інфаркту міокарда). Обстеження пацієнта з хронічною формою захворювання проводиться в амбулаторії або стаціонарі.

Статистичні дані вказують на те, що люди у половині випадків звертаються за медичною допомогою вже при яскраво виражених симптомах захворювання, структурних та функціональних змінах в інших органах.

Обстеження може включати в себе:

• Збір скарг та анамнезу (історії захворювання та життя). Лікар уважно вислуховує скарги пацієнта та деталізує їх, уточнюються тривалість захворювання, ступінь вираженості симптомів, прийом лікарських препаратів, наявність супутніх захворювань, інвалідності.
• Фізикальний огляд. Для хвороби характерними є такі ознаки, як: набряк шийних вен, гепатоюгулярний рефлюкс (при натисканні на живіт в місці проекції печінки, набрякують яремні вени на шиї), збільшення меж серця, зсув верхівкового удару (визначається методом перкусії), ритм галопа при вислуховуванні серця.
• Лабораторне дослідження включає загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, глюкозу крові, біохімічний аналіз крові (АЛТ, АСТ, білірубін, лужна фосфатаза, сечовина, сечова кислота, креатинін, загальний білок, альбумін, феритин), електроліти в крові (кальцій, калій, натрій), ліпідограму, коагулограму, НУП (натрійуретичний пептид), гормони щитовидної залози.
• Інструментальне дослідження: ЕКГ в 12 відведеннях, холтерівське моніторування ЕКГ, УЗД серця, рентгенологічне дослідження грудної клітки, допплер – ЕхоКГ із дослідженням тиску в легеневій артерії, показників діастолічної функції лівого шлуночка, біопсію міокарда, радіонуклідну вентрикулографію, коронарівентрикулографію.
• Консультування фахівцями вузького профілю.

Повний план обстеження складається лікарем індивідуально кожному за пацієнта з урахуванням стадії хвороби, його поточного стану, оснащеності медичного закладу.

Лікування серцевої недостатності

Крім того, використовується ритм-терапія (для лікування порушень ритму серця), імплантація трьохкамерного кардіостимулятора. Останнє забезпечує своєчасну активацію передсердь і обох шлуночків. Дефібрилятор також часто імплантується як частина кардіостимулятора для протидії небезпечним порушенням серцевого ритму в умовах важкої серцевої недостатності. Це лікування також відоме як ресинхронізаційна терапія. Важливою частиною успішного лікування є фізіотерапія.

Профілактика серцевої недостатності

Щоб максимально знизити ймовірність розвитку захворювання, необхідно дотримуватися наведених нижче рекомендацій:

1. Правильне харчування — слід повністю відмовитися або хоча б значно обмежити споживання жирної, смаженої, соленої, копченої їжі.
2. Відмова від куріння та зловживання алкоголем.
3. Відмова від малорухомого способу життя, регулярні прогулянки на свіжому повітрі.
4. Уникання стресів і нервового напруження (при можливості).
5. Контроль ваги.
6. Регулярні (не рідше одного разу на рік) візити до клініки для профілактичного огляду — це дозволить виявити захворювання на ранній стадії.

Інформація є узагальненою та надається з ознайомлювальною метою. За перших ознак хвороби зверніться до лікаря. Самолікування небезпечне для здоров’я!