Парвовірусна інфекція – захворювання, спричинене парвовірусом В19, і має різні прояви: від безсимптомного перебігу до хронічної анемії, що важко лікується. Інфекція частіше виявляється у дітей віком від 1 до 10 років, але може виникати і у дорослих, особливо при зниженні імунного статусу. Її також називають “п’ятою хворобою”, оскільки парвовірус – п’ятий збудник, який провокує інфекційний висип, після кору, краснухи, вітряної віспи і розеоли.
Типи парвовірусу
Найчастіше захворювання викликає парвовірус типу B19. Парвовіруси інших типів можуть вражати кішок і собак, але вони не є небезпечними для людей, а парвовірус В19 можна отримати лише від хворої людини.
Парвовірусна інфекція є найбільш поширеною серед дітей молодшого шкільного віку, взимку і весною вона може викликати місцеві осередки інфукції. Вона поширюється від людини до людини так само, як застуда чи грип через вдихання інфікованих крапель слини або спільний контакт з зараженими поверхнями.
Парвовірусну інфекцію також можна передати через кров. Вагітна жінка, заразившись, може передати вірус своїй майбутньому дитині.
Хвороба є заразною за тиждень до появи висипки. Як тільки з’являється висипка, хворий на парвовірусну інфекцію вже не вважається заразним і не потребує ізоляції.
Причини
Коли парвовіруси потрапляють у організм, вони починають активне розмноження. На них не діють жодні дезінфікуючі засоби, заморожування або високі температури (вірус залишається активним навіть при температурі до 60 градусів). Тому поширення таких вірусів може бути широким, від повітряно-крапельного шляху до контактного.
Він також передається при переливанні крові та від матері до плоду: це небезпечний стан, при якому у першому триместрі вагітності можливе виникнення анемії або/і викидня.
Переносник вірусу залишається небезпечним для здорових людей до появи висипки по тілу. Однак ймовірність виникнення епідемій дуже мала, і карантин практично ніколи не призначається.
Симптоми парвовірусної інфекції
Більшість людей з парвовірусною інфекцією не мають жодних симптомів хвороби, переносять її непомітно для себе і в подальшому і мають до неї стійкий імунітет. У тих людей, у яких симптоми все-таки виникли, клінічні прояви будуть визначатися, головним чином, віком хворого.
Симптоми парвовіруса у дітей
Ранні симптоми парвовірусної інфекції у дітей можуть включати в себе:
- Температуру
- Розлад шлунково-кишкового тракту
- Головний біль
- Назальну закладеність
- Характерний висип на обличчі.
Характерна висипка на обличчі зазвичай з’являється не в самому початку хвороби, а через кілька днів, і, як правило, одразу на обох щоках.
Потім висипка може поширюватися на руки, тулуб, стегна і сідниці, де вона має вигляд рожевих плям, які зливаються між собою у причудливу “чорницю” або “мережку”, нагадуючи за малюнком (але не за кольором) мармурову шкіру. Елементи висипки можуть бути як справжні плями (не відчуваються пальцями), так і мати трохи підняті над рівнем здорової шкіри краї. Висипка може викликати свербіж, особливо на підошвах стоп.
Зазвичай, висипка при парвовірусі з’являється в кінці хвороби. Висипка може з’являтися і зникати протягом трьох тижнів, вона стає яскравішою при впливі холоду або тепла.
Симптоми парвовіруса у дорослих
У дорослих зазвичай не розвивається висипка. Замість цього найбільш поширеним симптомом парвовірусної інфекції у дорослих є біль у суглобах, який триває від кількох днів до кількох тижнів. Найчастіше біль виникає в долонях, зап’ястях, колінах і щиколотках.
Коли звертатися до лікаря
У більшості випадків, при захворюванні на парвовірусну інфекцію, вам не знадобиться звертатися до лікаря. Однак, якщо ви або ваша дитина маєте важку хворобу, яка збільшує ризик ускладнення парвовірусної інфекції, вам все ж потрібно звернутися до лікаря. Дo таких захворювань і станів відносяться:
- Серповидно-клітинна анемія
- Порушення імунної системи
- Вагітність
Діагностика інфекційної еритеми
- Об’єктивне обстеження з характерною висипкою.
- Для дітей з факторами ризику ускладнень – аналіз на наявність віруса і загальний аналіз крові.
- Для вагітних – вимірювання антитіл та УЗД.
Поява та характер поширення висипки є єдиними діагностичними ознаками, проте деякі ентеровіруси можуть викликати такі самі висипання. Диференціація між цими вірусними етіологіями рідко необхідна для клінічного догляду за в іншому випадку здоровими дітьми. Краснуху можна виключити за допомогою серологічного тестування; також корисні дані про контакт з хворим. Інші дитячі екзантеми мають відмінні діагностичні ознаки.
Серологічне тестування не потрібне для здорових дітей; проте діти з відомою гемоглобінопатією або імунодефіцитним станом повинні пройти аналіз на вірус та/або антитіла, а також загальний аналіз крові (ОАК) та кількість ретикулоцитів для виявлення гемопоетичної супресії.
У дітей з тимчасовою апластичною кризою або дорослих з артропатією наявність IgM-специфічних антитіл проти парвовірусу В19 у пізній гострій або ранній фазі одужання повністю підтверджує діагноз.
Вірусемію парвовірусу В19 також можна виявити за допомогою методів кількісної полімеразної ланцюгової реакції (ПЦР), які зазвичай використовуються для пацієнтів з транзиторною або хронічною аплазією, для пацієнтів з ослабленим імунітетом та для плодів чи новонароджених з водянкою плоду або вродженою інфекцією.
У вагітних вимірюються антитіла; IgG передбачає імунітет, обумовлений попередньою інфекцією (що, як правило, заспокоює), а IgM вказує на поточну або недавню інфекцію (що викликає занепокоєння щодо потенційного захворювання плода). Початкове оцінювання стану плода проводиться за допомогою УЗД.
Лікування парвовірусної інфекції
Лікування призначається симптоматичним. Показаний постільний режим та дієта. Призначаються нестероїдні протизапальні препарати для зменшення болю та запалення у суглобах. При апластичному кризі потрібне переливання еритроцитарної маси. Також хворим дають жарознижувальні препарати (особливо при лихоманці) та десенсибілізуючі засоби.
Ускладнення
Парвовірус та анемії
Парвовірусна інфекція може викликати серйозні ускладнення у людей з анемією. Анемія – це стан, при якому еритроцити, червоні клітини крові, які переносять кисень до всіх частин вашого тіла, руйнуються швидше, ніж кістковий мозок виробляє нові. Парвовірусна інфекція у людей з анемією може призвести до припинення виробництва червоних кров’яних клітин і викликати кризу (пік) анемії. Пацієнти з серповидно-клітинною анемією піддаються особливо високому ризику. Парвовірус також може призвести до анемії та пов’язаних з нею ускладнень у:
- Ненароджених дітей (плодів) у жінок, які заразилися парвовірусом під час вагітності
- Пацієнтів з порушенням імунної системи
- Самих вагітних жінок. Парвовірусна інфекція під час вагітності іноді пошкоджує еритроцити плоду. У деяких випадках це може призвести до розвитку важкої анемії у плода і спровокувати викидень або мертвонародження. Ризик цих ускладнень максимальний у першій половині вагітності.
Парвовірус у людей з ослабленою імунною системою
Парвовірусна інфекція також може викликати важку анемію у людей, які мають порушення імунної системи, які можуть виникнути в результаті:
- ВІЛ/СНІД
- Лікування раку
- Прийому препаратів проти відторгнення пересадженого донорського органу.
Профілактика
Не існує вакцини для запобігання зараженню людини парвовірусом. Після перенесеної хвороби формується стійкий довічний імунітет. Часте миття рук та використання особистого або одноразового посуду може дещо знизити ризик парвовірусної інфекції.
| Інформація є узагальненою та надається з ознайомлювальною метою. За перших ознак хвороби зверніться до лікаря. Самолікування небезпечне для здоров’я! |