Набуті вади серця

Набуті вади серця – це група захворювань (стеноз, недостатність клапана, комбіновані та поєднані вади), які супроводжуються порушенням структури та функцій клапанного апарату серця і призводять до змін у внутрішньосерцевому кровообігу. Компенсовані вади серця можуть проходити непомітно, декомпенсовані проявляються задишкою, пульсацією, втомлюваністю, болями в серці, схильністю до обмороків. У разі неефективності консервативного лікування проводиться операція. Їх розвиток може бути небезпечним через розвиток серцевої недостатності, інвалідності та смертельного результату.

У здорової людини серце, відповідно до фізіології, має чотири камери і складається з передсердь (двох) та шлуночків (двох). Вони розділені між собою вивідною слизовою оболонкою, що називається клапаном, завдяки якому кров перекачується з передсердь до шлуночків. Трикуспідальний клапан, що складається з трьох створок, розділяє праву половину серця – передсердя та шлуночок. У лівій половині знаходиться мітральний клапан, що складається з двох створок. На виході з серця розташовані ще два клапани: аортальний та клапан легеневої артерії. Робота клапанів полягає в утриманні потоку крові, завдяки чому кров рухається тільки в одному напрямку. Коли будь-який з клапанів порушується або деформується в різному ступені, порушується робота серця та функціонування кровоносної системи.

Причини набутих вад серця

У випадку набутої вади серця відбувається органічне ураження клапанів, перегородок, м’язової тканини, великих судин. Внаслідок порушень функцій органа виникає застій крові в венах. Основною причиною набутих вад серця є ревматична хвороба, на другому місці – системний червоний вовчак.

Поміж найбільш поширених причин виділяють наступні провокуючі фактори:

• інфекційні захворювання – ангіна, важкі форми грипу, ентеровірусні патології, коронавірус;
• стійка артеріальна гіпертензія;
• вікові зміни в тканинах;
• остеопороз, атеросклероз;
• хронічні захворювання – цукровий діабет, ревматоїдний артрит, дисфункція нирок;
• запалення внутрішньої оболонки серця (ендокардит);
• травми грудної клітки.

Набуті вади серця розвиваються при зміні структури клапанів – вони не закриваються щільно, через щілину кров проникає у зворотньому напрямку. Або при звуженні клапана, що перешкоджає нормальному потоку крові, розвивається стеноз або недостатність.

Класифікація захворювання

Зазвичай виділяють:

• вади “білого” типу, коли немає тенденції до змішування артеріальної та венозної крові;
• вади “синього” типу – венозна кров потрапляє в артеріальне русло, внаслідок чого виникає киснева недостатність.

За причинами формування набуті вади серця класифікуються наступним чином:

• дегенеративні або атеросклеротичні (зустрічаються у 5-6% випадків) – частіше ці процеси розвиваються після 40-50 років, коли на клапанах уражених тканин відбувається відкладення кальцію, що призводить до прогресування вади;
• ревматичні, що формуються на тлі ревматичних захворювань (80% випадків);
• вади, що виникають як наслідок запалення внутрішньої оболонки серця (ендокардит);
• сифілітичні (у 5% випадків).

Типи функціональної патології:

• стеноз – внаслідок патологічного процесу виникає деформація тканин клапана і стискається отвір, через який кров потрапляє в наступний відділ серця;
• недостатність клапанів – незахоплення клапанів серця через зміну форми, їх скорочення внаслідок рубцювання уражених тканин;
• комбіновані та поєднані вади серця:
  • комбіновані – при наявності як стенозу, так і недостатності одного клапана;
  • поєднані – при ураженні одразу кількох клапанів.

За загальним станом гемодинаміки виділяють компенсовані, субкомпенсовані та декомпенсовані вади серця.

Діагностика вад серця

Діагностичні заходи, спрямовані на виявлення вад серця, вимагають комплексного підходу, але завжди починаються зі збору анамнезу: лікар визначає скарги пацієнта, час і обставини їх виявлення, інтенсивність, наслідок спадкових факторів. Потім проводиться фізикальний огляд, який включає в себе візуальний огляд, пальпацію, перкусію (легке стукування), аускультацію (слухання).

Лабораторні дослідження, які призначаються при підозрі на ваду серця:

• клінічний аналіз крові;
• визначення рівня креатиніну у сироватці крові;
• розрахунок швидкості клубочкової фільтрації;
• визначення рівня глюкози у венозній крові;
• кількісна оцінка альбумінурії або відношення альбумін/креатинін;
• визначення рівня загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів високої щільності, холестерину ліпопротеїнів низької щільності та тригліцеридів у крові;
• визначення рівня сечової кислоти в крові;
• коагулограма.

Майже всі вади серця можна виявити за допомогою ехокардіографії. При цьому структури серця візуалізуються, отримуючи їх зображення, визначають характеристики потоків крові в порожнинах серця, через його клапани, в великих судинах, розраховують додаткові параметри, включаючи показники тиску.

Лікування набутих вад серця

Медикаментозне лікування набутих вад серця

Таке лікування може проводитися на етапі формування вади. З числа лікарських засобів призначають наступні:

• протизапальні препарати, які можуть загасити ревматичний процес;
• антибіотики, які мають схожий ефект із протизапальними препаратами;
• серцеві глікозиди, їх призначають індивідуально при слабкій скорочувальній функції;
• діуретики, зменшують набряки та перевантаження в серцево-судинній системі;
• антіагреганти та антикоагулянти, розріджують кров для мінімізації ризику згортання та утворення тромбозу;
• інгібітори, спрямовані на нормалізацію артеріального тиску в магістральних артеріях.
• β-адрено-блокатори, зменшують ритм серцевих скорочень;
• препарати, що містять магній;

Медикаментозне лікування набутих вад зазвичай призначається для стабілізації ритмів та лікування основного захворювання та його ускладнень.

Хірургічне лікування вад серця

У важких випадках може знадобитися заміна клапана, що передбачає встановлення механічного або біологічного протеза. При необхідності може виконуватися реконструкція кореня аорти, атріопластика або відновлення нормального ритму.

Усі хворі, які перенесли хірургічне втручання, обов’язково проходять курс реабілітації. Він може включати лікувальну фізкультуру, дихальну гімнастику, прийом лікарських засобів. Протягом періоду реабілітації проводяться аналізи та дослідження для контролю самопочуття пацієнта. Особливо це необхідно при використанні в післяопераційному періоді непрямих коагулянтів.

Ускладнення

При наявності вади серця з часом у пацієнта може розвинутися серцева недостатність, важкі порушення серцевого ритму, інфекційний ендокардит та легенева гіпертензія. Серцева недостатність часто веде до накопичення рідини в легенях або печінці. Деякі вади серця (такі як отвір у передсерді) збільшують ризик того, що в правій половині серця сформується згусток крові, який пройде через дефект у ліву половину серця, а потім може блокувати артерію в головному мозку, що загрожує інсультом.

Профілактика набутих вад серця

До заходів з запобігання розвитку набутих вад серця відносять профілактику ревматизму, септичних станів, сифілісу. Для цього проводиться санація інфекційних очагів, закалювання, підвищення тренованості організму.

При сформованій ваді серця з метою запобігання серцевої недостатності пацієнтам рекомендується дотримуватися раціонального рухового режиму (піші прогулянки, лікувальна гімнастика), повноцінне білкове харчування, обмеження споживання вареної солі, утримання від різких змін клімату (особливо у високогір’ї) та інтенсивних спортивних тренувань.

З метою контролю за активністю ревматичного процесу та компенсацією серцевої діяльності при вадах серця необхідно періодичне спостереження у кардіолога.

Інформація є узагальненою та надається з ознайомлювальною метою. За перших ознак хвороби зверніться до лікаря. Самолікування небезпечне для здоров’я!