Метапневмовірусна інфекція

Метапневмовірусна інфекція – це вірусне захворювання, що супроводжується ураженням верхніх та нижніх дихальних шляхів. Зазвичай проявляється у формі ГРВІ з гіперемією горла, насморком, кашлем, лихоманкою. У дітей та ослаблених пацієнтів метапневмовірус може спричиняти бронхіт, бронхіоліт, бронхопневмонію. Вірусологічна діагностика включає ПЛР зразка з носоглотки, ІФА, додатково виконується рентген легень, клінічні та біохімічні аналізи крові. Лікування метапневмовірусної інфекції симптоматичне, застосовуються противірусні, бронхо- та муколітичні препарати.

Human metapneumovirus передається повітряно-крапельним шляхом. Спочатку вірусні частки атакують клітини епітеліального шару верхніх дихальних шляхів, а потім швидко поширюються і на нижній відділ, спричиняючи запальний процес у дрібних бронхіолах, бронхіальну обструкцію та хронічні захворювання дихальних шляхів.

Характеристика збудника: Метапневмовірус – однонитковий РНК-геномний вірус, який належить до підродини пневмовірусів, родини параміксовірусів, роду пневмовірусів. За своєю структурою і властивостями збудник близький до пневмовірусу птахів, респіраторно-синцитіального вірусу. Вірусні частки мають сферичну, нитковидну або плейоморфну форму, діаметр 209 нм. Віріонна РНК заключена в товстий ліпідний оболонку, кодує 9 білків.

Відомо два генотипи МПВ (А і В), кожен з них має по 2 субтипи, які можуть циркулювати в популяції одночасно протягом одного епідсезону. Сезонні підйоми захворюваності метапневмовірусною інфекцією в середній широті реєструються взимку та ранньою весною.

Групи ризику Схильність до метапневмовірусу загальна, однак найважчі ураження дихального тракту та ускладнене перебіг інфекції спостерігаються у таких груп населення:

  • передчасно народжені діти;
  • новонароджені з бронхолегеневою дисплазією;
  • діти перших 3-х років життя;
  • літні люди;
  • особи з імунодефіцитом;
  • пацієнти з муковісцидозом.

Шляхи передачі Головний шлях поширення метапневмовірусної інфекції – повітряно-крапельний. У жодних видів тварин цей вірус не виявлено, тому єдиним джерелом виступає інфікована людина. Епідемічні вибухи реєструються всередині сім’ї, організованих дитячих колективів і тд.

Загалом симптоми метапневмовірусної інфекції не відрізняються від симптомів інших ОРВІ. Іноді вона може протікати практично без симптомів. Проте частіше проявляється в різних варіантах від легкої інфекції верхніх дихальних шляхів з кашлем, насморком, лихоманкою з температурою вище 38°C, що виникають одночасно, іноді – болем у горлі та хрипінням голосу, шлунково-кишковими проявами (блювота, рідкий стілець), до важких уражень нижніх дихальних шляхів і легень, які вимагають лікування в лікарні.

Пацієнтам з метапневмовірусною інфекцією призначають ліжковий режим і проводять симптоматичні лікувальні заходи, спрямовані на:

  • відновлення водно-сольового балансу;
  • детоксикацію організму;
  • зниження температури тіла;
  • усунення шлунково-кишкових порушень;
  • дотримання спеціальної дієти – виключення молочних продуктів та обмеження продуктів, що містять вуглеводи.

Ускладнений перебіг метапневмовірусної інфекції є характерним для пацієнтів, які входять до груп ризику. Зазначається приєднання бактеріальних інфекцій легень (пневмонії), органів ЛОР (катарального середнього отиту, лакунарної ангіни), очей (гноюного кон’юнктивіту), інфекцій сечовивідних шляхів. Можливий розвиток інфекційної кардіоміопатії.

У дітей часто виникає стенозуючий ларингіт (круп). При обструктивному бронхіті та бронхіоліті відзначається дихальна недостатність різного ступеня вираженості. Зазначено зв’язок перенесеної метапневмовірусної інфекції з подальшим розвитком бронхіальної астми.

Легкі та середньотяжкі випадки метапневмовірусної інфекції завершуються одужанням протягом 1-2 тижнів. Бактеріальні ускладнення, дихальна недостатність спостерігаються у дітей та дорослих з ускладненим преморбідним фоном, мікст-інфекцією.

Специфічна вакцинопрофілактика метапневмовірусної інфекції не розроблена. Як і при інших ОРВІ, рекомендується дотримуватися лікувально-оздоровчих заходів: ізолювати хворого, провітрювати приміщення, носити медичну маску в людних місцях.