Збудник – вірус Оропуш, відноситься до групи арбовірусів.
Вірус Оропуш (Bunyaviridae, Bunyavirus, серокомплекс Симбу) передається мокрецями Culicoides paraensis у Центральній та Південній Америці. Ці комахи часто зустрічаються у містах та селищах, розмножуючись у відходах рослинного походження (зокрема, у шкаралупі зерен какао). В Бразилії та Перу спостерігалися епідемії, що вразили кілька тисяч людей. У багатьох хворих спостерігалися висипання та серозний менингіт.
Хворобу вперше виявили у людини з одноденною лихоманкою в Бразилії в 195 г. С.R. Anderson та ін. В квітні-травні 1961 року у навколишностях міста Белема (штат Пара, Бразилія) сталася епідемія, яка охопила понад 11 тис. людей. Спалахи з охопленням до 300 тис. людей виникали в Бразильській Амазонії. Випадки епідемій також описані у Панамі та Перу.
Антитіла виявлені у населення Колумбії. Є випадки лабораторного зараження. У містах вірус передається від людини до людини через укус мокреців Culicoides paraensis з денною активністю, з піком активності перед заходом сонця. Вторинними переносниками є комарі Culex quinquefasciatus. Як можливий резервуар серед хребетних, вважають лінивців (Bradypus tridactylus), мавпи.
Хвороба починається раптово після 4-6-денного інкубаційного періоду. Протікає у вигляді лихоманки, іноді з висипанням, головним, м’язовим та суглобовим болями, головокружінням, у деяких випадках з симптомами менингіту, енцефаліту (фотофобія, жорсткість шийних м’язів, подвійний зір, нудота, блювота).
Прогноз сприятливий. Тривалість 2-7 днів (зазвичай 3-5 днів), період реконвалесценції 2-3 тижні, протягом якого деякі симптоми можуть знову з’являтися.
Для діагностики використовуються РГА, РН та ІФА.
| Інформація є узагальненою та надається з ознайомлювальною метою. За перших ознак хвороби зверніться до лікаря. Самолікування небезпечне для здоров’я! |