Лептоспіроз – інфекційне захворювання, що передається людині від тварин. При даному захворюванні відзначаються висока хвилеподібна лихоманка, інтоксикація, жовтяниця, ниркова недостатність, ураження ЦНС, порушення згортання крові.
Поширена вона по всьому світу, а найбільше збудників зустрічається у болотистих місцевостях та дуже вологих регіонах. Переносять збудник лептоспірозу найчастіше гризуни, свині, коні, собаки, а також представники великої рогатої худоби. Серед тварин смертність від цієї хвороби може досягати 90%. На людину вона теж діє дуже серйозно, тому найчастіше потребує негайної госпіталізації.
Причини лептоспірозу
Збудником лептоспірозу є рухлива бактерія, що має форму спіралі. Це спірохета Leptospira interrogans.
Лептоспіри чутливі до нагрівання: при кип’ятінні гинуть миттєво, при температурі 60°C протягом 20-30 хвилин. При низьких температурах збудники лептоспірозу можуть зберігатися кілька місяців, здатні переживати зиму у вологому ґрунті та прісних водоймах, не втрачаючи при цьому патогенності.
Джерелами зараження в природі є гризуни (сірі полівки, миші, щури та інші) та комахоїдні (їжаки, землерийки). У населених пунктах цю роль відіграють домашні та сільськогосподарські тварини – собаки, велика рогата худоба, рідше свині, вівці, кози та коні, а також хутрові звірі клітинного утримання – лисиці, песці, нутрії.
Інфекція передається людині за допомогою прямого контакту із сечею та іншими біологічними рідинами інфікованих тварин або через контаміновані об’єкти зовнішнього середовища, головним чином через воду, іноді ґрунт та рослини, харчові продукти.
Від людини до людини лептоспіроз не передається. Хвора людина – це епідеміологічний глухий кут для даної інфекції.
Симптоми, характерні для лептоспірозу
З моменту зараження до появи перших симптомів у середньому минає від одрого до двох тижнів. Однак інколи інкубаційний період розтягується до місяця. Дане захворювання маніфестує із загального інтоксикаційного синдрому. Хвора людина скаржиться на різке підвищення температури тіла до фебрильних значень, що супроводжується головними і м’язовими болями, загальною слабкістю і так далі. При огляді можна виявити, що особа набрякла і гіперемована, а в області губ виявляється герпетиформний висип.
Ще одним характерним моментом є симптоми, що вказують на порушення у роботі нирок. Вони представлені больовим синдромом, що локалізується в ділянці попереку, зниженням обсягу сечі, що виділяється, появою в ній крові. При ураженні центральної нервової системи пацієнт стає збудженим, неспокійним, у нього з’являються менінгеальні синдроми.
Приблизно на третю добу шкіра тулуба покривається петехіальним або кореподібним висипанням. Нерідко клінічна картина доповнюється геморагічним синдромом. У багатьох пацієнтів є симптоми з боку травної системи. До них відносяться болі в животі, напади нудоти та блювання, збільшення печінки у розмірах. Досить часто у хворої людини розвивається жовтяниця.
Різновиди хвороби
Є кілька класифікацій лептоспірозу, назвемо кілька із них. За типом виділяють хворобу з жовтяницею і без, а за провідним синдромом – 4 варіанти захворювання. Є випадки, коли більше уражаються нирки або нирки і печінка одночасно, а також мозкова оболонка. Варіант із підвищеною кровоточивістю теж виділяється окремо.
За тяжкістю захворювання виділяють легкий, середньоважкий і тяжкий ступінь. У першому випадку рівень інтоксикації легкий, внутрішні органи не порушені. При середньотяжкому перебігу є всі ознаки лептоспірозу та сильної інтоксикації, а при тяжкому вже уражаються внутрішні органи.
Також хвороба може протікати без ускладнень та з ускладненнями, давати чи не давати рецидиви.
Ускладнення лептоспірозу
При тяжкому перебігу можливе наростання симптомів поліорганної недостатності.
Прогноз стає серйозним, можливий летальний кінець при розвитку:
- гострої ниркової недостатності;
- інфекційно-токсичного шоку;
- печінкової недостатності;
- внутрішніх кровотеч та крововиливів;
- ДВЗ-синдрому; вторинних бактеріальних осередків запалення.
Діагностика лептоспірозу

Для визначення наявності лептоспірів проводяться дослідження зразків крові методом прямої мікроскопії. Крім того, збудник виділяється при посівах крові на живильні середовища. Діагноз можна підтвердити і серологічно за допомогою реакції РІГА, РЗК, мікроаглютинації-лізису.
Лікування лептоспірозу
Щоб провести ефективне лікування лептоспірозу, пацієнта спочатку доставляють до лікарні – це обов’язкова умова, оскільки хвороба може призвести до смертельно небезпечних ускладнень.
Далі пацієнтам призначається медикаментозне лікування, яке включає щонайменше чотири групи препаратів, кожна з яких відповідає за свої завдання. Необхідно ввести вакцину проти збудника, зняти місцеві симптоми, усунути наслідки інтоксикації тощо. Залежно від стану хворого можуть використовуватись і складні процедури на спеціальному устаткуванні, наприклад, підтримка нирок, якщо вони не справляються зі своїми функціями.
Додатково передбачається дієта. Якщо мова про поразку нирок, це дієта №7, при поразках печінки – №5.
Профілактика лептоспірозу
Основою профілактичних заходів є обмеження контактів із можливим джерелом інфекції.
Домашнім тваринам слід робити щеплення від лептоспірозу.
Не допускати у свій будинок гризунів, не вживати сиру воду, ретельно проводити термічну обробку їжі.
За показаннями проводиться введення вакцини за небезпеки зараження лептоспірозом. Щеплення роблять дворазовим запровадженням вакцини з інтервалом на тиждень. Імунітет зберігається протягом року.
Інформація є узагальненою та надається з ознайомлювальною метою. За перших ознак хвороби зверніться до лікаря. Самолікування небезпечне для здоров’я! |