Краснуха

Краснуха (Rubeola) – вірусне захворювання гострого характеру. Формується при попаданні в організм вірусу краснухи, що вражає епітеліальну тканину верхніх повітроносних шляхів, групи регіонарних лімфовузлів та шкіру. Інфекцію називають дитячою, тому що, як правило, люди вперше зустрічаються з нею у садах та школах.

Краснуха є гострим інфекційним захворюванням збудником якої є РНК-вірус rubella. Він досить швидко гине у зовнішньому середовищі, зберігається трохи більше 4 годин при кімнатній температурі, але при цьому добре переносить низьку t.

Фахівці виділяють дві форми інфекції: набуту та вроджену. Найбільш поширений набутий тип краснухи, який передається від хворого пацієнта чи носія вірусу здоровій людині.

Залежно від перебігу хвороби інфекціоністи поділяють набуту краснуху за трьома видами:

  1. типова форма, що протікає за класичним варіантом розвитку патології;
  2. нетипова форма, при якій можуть бути відсутні типові клінічні симптоми, але виникати ознаки, нехарактерні для інфекції;
  3. інпаратна форма, що характеризується мінімальною симптоматикою або повною відсутністю будь-яких порушень, при цьому хвора людина навіть не підозрює про інфекцію і неусвідомлено стає джерелом хвороби для інших.

Виразність клінічних проявів краснухи залежить від тяжкості перебігу та віку пацієнта.

Поширені ознаки краснухи:

  • дрібний червоний висип, який спочатку з’являється на обличчі і поступово поширюється по всьому тілу;
  • почервоніння очей;
  • невелике підвищення температури;
  • збільшення лімфовузлів; головний біль.

Симптоми, як правило, зберігаються протягом 3-4 тижнів, після чого настає повне одужання.

У дорослих пацієнтів картина трохи інша: симптоми краснухи виражені яскравіше, висипання часто зливаються в окремі великі утворення, і лікування потрібне ширше. У жінок частіше, ніж у чоловіків, виникає болючість відразу в кількох суглобах.

Краснуха передається повітряно-краплельним шляхом: заразитися можна при тісному спілкуванні або якщо хворий чхає або кашляє поряд.

Захворювання особливо заразне у перші 5 діб після появи висипів. Але вірус може поширюватися протягом тижня до появи висипу: людина може навіть не підозрювати, що хвора на краснуху і заразна для оточуючих. Тому важливо повідомляти про діагноз усім, хто контактував із носієм вірусу за тиждень до перших проявів хвороби.

Можливі джерела інфекції:

  • Люди, які хворіють на гостру форму.
  • Люди, які хворіють у стертій формі: краснуха протікає безсимптомно або з неочевидними симптомами у 30–50% випадків.
  • Діти з уродженою краснухою. Вони можуть виділяти вірус протягом 2-2,5 років після народження.
    Вірус краснухи чутливий до висушування та нестійкий у зовнішньому середовищі, тому заразитися через предмети загального користування практично неможливо.


Інкубаційний період краснухи триває 2-3 тижні. У цей час хвороба ніяк не проявляє себе, а вірус активно розмножується в лімфовузлах. За кілька днів до початку висипів людина стає заразною.

Висипання спочатку з’являються на обличчі, а потім розповсюджуються по всьому тілу. Для початкової стадії характерно збільшення лімфовузлів, підвищення температури, запалення слизової оболонки носоглотки та очей.

Через 1-2 дні після появи висипів починають вироблятися антитіла, здатні нейтралізувати вірус, і симптоми поступово стихають.

У дорослих краснуха може супроводжуватись болями в суглобах. Вони можуть зберігатись до 10 днів.

Людина залишається заразною до 7 днів після зникнення симптомів.

Краснуха при вагітності вкрай небезпечна для плода: вірус може передаватися від матері внутрішньоутробно через плаценту та викликати синдром уродженої краснухи у немовляти. Зараження у першому триместрі вагітності найнебезпечніше для плода.

У вагітних краснуха може протікати безсимптомно або нагадувати гостре респіраторне захворювання, яке супроводжується невеликим підвищенням температури, почервонінням очей, збільшенням лімфовузлів та висипаннями на шкірі.

Для плода внутрішньоутробне зараження може закінчитися смертю або розвитком патологій, у тому числі розумової відсталості, глухоти, сліпоти, вад серця та інших внутрішніх органів.

Наслідки зараження краснухою для плода залежать від того, у який період вагітності відбулася зустріч з інфекцією: у першому триместрі ризик розвитку синдрому вродженої краснухи найвищий – близько 85%. У другому триместрі ймовірність значно нижча, а третьому — вкрай низька.

Лікування краснухи зазвичай проводиться у домашніх умовах. Дитині необхідно забезпечити постільний режим, повноцінне харчування, багате на вітаміни, рясне пиття (перевага надається сокам і морсам, газовані напої – виключені).

При підвищеній температурі призначають жарознижувальну. Інфекція проходить самостійно за кілька днів.

Для запобігання епідеміям використовується профілактичне щеплення від краснухи та ізоляція інфікованих дітей. Дуже важливо виключити спілкування хворої дитини з вагітними жінками, оскільки у майбутніх мам без імунітету це може призвести до вад розвитку плода.