Коронавірусна хвороба 2019

COVID-19 – це коронавірусна інфекція, яка вперше була виявлена у грудні 2019 року у китайському місті Ухань. Ця небезпечна хвороба може проходити у чотирьох формах: легкої, середньої, важкої та вкрай важкої. Для кожної з них характерні певні симптоми.

■ Легкий перебіг визначається при температурі тіла не вище 38,5 °C і відсутності критеріїв середньої та важкої форми.

■ Середньо-важкий перебіг характеризується лихоманкою вище 38,5 °C, частотою дихальних рухів більше 22 за хвилину, можлива одишка при фізичних навантаженнях, на рентгенограмі [при комп’ютерній томографії (КТ) легень] пневмонія, SpO2 <95%.

■ Важкий перебіг – при частоті дихальних рухів більше 30 за хвилину, SpO2 ≤93%, PaO2/FiO2 ≤300 мм рт.ст., прогресування змін в легенях за даними рентгенографії (РГ), КТ, ультразвукового дослідження (УЗД) (збільшення обсягу змін в легенях більше ніж на 50% протягом 24-48 год). Дане стан може характеризуватися зниженням рівня свідомості, агітацією. Відзначаються нестабільна гемодинаміка (систолічний артеріальний тиск <90 мм рт.ст. або діастолічний – <60 мм рт.ст., діурез <20 мл/год) та зміни в оцінці недостатності органів (SOFA score >2 бали).

■ Надзвичайно важкий перебіг визначається ознаками поліорганної недостатності. Можливий септичний шок. Результатом переважних імунних реакцій стає ОРДС), яке проявляється ОДН, що вимагає респіраторної підтримки методом інвазивної вентиляції легень. Гіпоксемія (зниження SpO2 <88%) розвивається більше ніж у 30% пацієнтів.

Зараження вірусом 2019-nCoV можливе від інших людей, якщо вони мають вірус. Хвороба може передаватися від людини до людини через дрібні краплі, які виділяються з носа чи рота хворого на COVID-19 під час кашлю чи чхання. Ці краплі потрапляють на навколишні предмети та поверхні. Інші люди можуть заразитися внаслідок того, що спочатку торкнулися таких предметів чи поверхонь, а потім — до очей, носа чи роту.

Етіологія

Штами, патогенні для людини, відносяться до роду Betacoronavirus. Їх можна розділити на дві групи:

1. Штами, що цілорічно спричинюють захворювання, схожі на легку ОРВІ: HCoV-229E, HCoV-OC43, HCoV-NL63, HCoV-HKU1. Вони відрізняються на генетичному рівні за розміром геному та властивостями антигенів. Такі види коронавірусу викликають нездужання, насморк, першіння в горлі, невелике підвищення температури та рідкісний кашель.
2. Штами, що призводять до важких уражень нижчих дихальних шляхів: MERS-CoV (природний джерело вірусу — одногорбі верблюди); SARS-CoV (природний джерело вірусу — кажани; проміжний переносник вірусу — верблюди, цивети гімалайські); SARS-CoV-2 — новий вид коронавірусу, що викликав пандемію в 2019-2020 рр. (природне джерело невідоме).

Вірус COVID-19 піддавається мутаціям і постійно змінюється, що призводить до регулярного появлення та зникнення нових його варіантів. Зараз виділяють щонайменше п’ять основних штамів:

• B.1.1.7 (вперше виявлений у Великобританії);
• B.1.351 (США);
• P.1 (Бразилія); B.1.427 та B.1.429 (США, Каліфорнія).
• B.1.617, або “Дельта” (Індія); B.1.1.529, або “Омікрон” (ПАР, Ботсвана);
• XE — мутація підвидів омікрон-штаму BA.1 та BA.2 (Великобританія).

Гіпотетично деякі з цих варіантів можуть уникають впливу вакцинних антитіл, але загальновизнаних відомостей про це наразі немає, триває дослідження. Відомо, що деякі з цих штамів можуть бути більш заразними і поширюватися швидше, що збільшує кількість нових випадків захворювання.

Симптоми COVID-19

До найбільш поширених симптомів COVID-19 відносяться підвищення температури тіла, втомленість та сухий кашель. У деяких пацієнтів можуть виявлятися різноманітні болі, закладеність носа, насморк, фарингіт або діарея. Зазвичай ці симптоми розвиваються поступово і мають слабко виражений характер. У деяких інфікованих осіб не виникає жодних симптомів або поганого самопочуття. У більшості людей (приблизно 80%) хвороба закінчується одужанням, при цьому специфічних лікувальних заходів не потрібно.

Ускладнення

Найважчим ускладненнням після перенесеної патології є утворення тромбів із закупоркою життєво важливих органів.

Також можливі наступні ускладнення:

1. Гострий респіраторний дистрес-синдром. Розвивається протягом 2-6 днів від початку захворювання. Характеризується наростанням сухого кашлю, одишки, появою прискореного поверхневого дихання, участю допоміжної мускулатури під час дихання, тахікардією, ціанозом губ і носа, прогресуючим зниженням рівня кисню в крові нижче 90%, порушенням кислотно-основного рівноваги в організмі. При прослуховуванні легень можливі хрипи, при рентгенографії — інфільтрати в легенях, плевральний випот.
2. Пневмонія. Температура тіла різко зростає, кашель посилюється, виділяється мокрота (при приєднанні вторинної бактеріальної інфекції вона набуває зелено-жовтого відтінку, іноді можна помітити коричноваті згустки ), виникають болі в грудях під час кашлю на боці ураження і одишка, зростає слабкість і головний біль, можливе появлення нейтрофільного лейкоцитозу в периферичній крові (збільшення кількості нейтрофілів).
3. Мультисистемний запальний синдром. Розвивається у дітей і людей до 21 року. Проявляється тривалою лихоманкою з температурою понад 38 °C, запальними змінами більшості систем організму та збільшенням рівня запальних маркерів (C-реактивного білка, ШОЕ, прокальцитоніна, фібриногену та ін.)
4. Пошкодження мозку при коронавірусі часто обумовлено декомпенсацією хронічної патології або гострими порушеннями мозкового кровообігу (частіше у літніх пацієнтів). Поки що невідомо, чи завдає сам коронавірус ураження головному мозку, дослідження тривають.
5. “Довгий COVID” (лонг-ковід), або постковідний синдром — симптоми, які тривають декілька місяців: підвищена втомлюваність, головні болі, запаморочення, втрата смаку і запаху, депресія, непроходжаючий кашель, болі в грудях, м’язах та суглобах. У Міжнародній класифікації хвороб (МКБ-10) ця ускладненість кодується як U09.9 «Стан після COVID-19 невизначений». Через шість місяців після перенесеної коронавірусної інфекції у пацієнтів залишалися тривожність (22,82% хворих), проблеми з диханням (18,7%), втомленість (12,82%), болі в грудях і горлі (12,6%), головний біль (8,67%) і когнітивні порушення (7,88%). Симптоми частіше виявлялися у госпіталізованих хворих. Серед чоловіків і літніх пацієнтів частіше виникали проблеми з диханням і когнітивні порушення, серед жінок — головні болі, тривожність і депресія.
6. Ще однією ускладненістю коронавірусної інфекції може бути синдром Ґійена — Барре. Це гостре запальне захворювання, при якому імунна система нападає на власні нервові клітини, викликаючи м’язову слабкість і іноді параліч.

Діагностика

До діагностичних методів відносяться:

1. ПЦР-тест на SARS-CoV-2 з дослідженням зіскобу з слизової оболонки внутрішньої оболонки носа чи зева.
2. Визначення антигену в біоматеріалі.
3. Кількісний рівень антитіл у плазмі крові.
4. Експрес-тест для визначення РНК всіх відомих штамів.

Лікування коронавірусної інфекції

Більшість випадків перебігу коронавірусної інфекції не потребує жодної медикаментозної терапії. Хворим з легкими і середньою важкістю формами захворювання (включаючи новий COVID-19) потрібен лише спокій (домашній режим без виходу на вулицю принаймні 7 днів), відпочинок, раціональне харчування (не переїдати, не змушувати себе їсти напружено) та велика кількість теплої рідини (вода, морсь, компоти). Повітря в кімнаті, де перебуває хворий, повинно бути помірно прохолодним (18-20°С) і вологим (40-60%). Це дозволяє уникнути пересушування слизової дихальних шляхів, зберігаючи її імунологічні та очищувальні функції. При наявності кашлю застосовуються відхаркувальні та розріджуючі мокроту засоби, при подразненні в горлі – полоскання і обливання розчинами антисептиків.

У важких формах захворювання (головним чином COVID-19) та потенційно високому ризику ускладнень (у літніх людей з супутніми захворюваннями, імунодефіцитних хворих і людей з цукровим діабетом, онкологією, серцево-судинною та бронхолегеневою патологією) показана госпіталізація в інфекційний стаціонар, обладнаний апаратами штучної вентиляції легень та засобами невідкладної терапії. При розвитку супутньої бактеріальної пневмонії або інших ускладнень показане призначення антибіотиків (при коронавірусній інфекції без бактеріальних ускладнень застосування антибіотиків безглуздє — вони ніяк не впливають на вірус). У безвиходній ситуації при загрозі неблагоприятного виходу в умовах реанімації можливе призначення засобів, які не мають достатньої доказової бази, наприклад, деяких препаратів для лікування малярії та перспективних противірусних засобів загальновірусного спектра.

Профілактика

При цілорічних формах захворювання, а також при легкій і середньої важкості формі COVID-19 прогноз сприятливий. При важкій формі COVID-19 (особливо у літніх людей, осіб з імунодефіцитом, хронічними серцево-судинними та бронхолегеневими захворюваннями) прогноз серйозний – у цієї категорії людей ймовірність летального виходу досягає 80%.

Було виявлено, що фізично активні люди рідше помирають від COVID-19. Американські дослідники проаналізували дані приблизно 200 000 пацієнтів. У всіх випадках коронавірус діагностували з січня 2020 року по травень 2021 року, до початку загальної вакцинації. Дослідження показало, що у активних людей були нижчі ризики госпіталізації і смерті протягом 90 днів після зараження COVID-19. Зв’язок між фізичною активністю і меншими ризиками госпіталізації і смерті зберігався також для людей із такими хронічними станами, як підвищений тиск, серцево-судинні захворювання та ожиріння.

Реабілітація після коронавірусу

Іноді важкість наслідків не завжди корелює з важкістю перебігу гострого періоду хвороби. Пацієнт може легко перенести сам вірус, при цьому маючи тривалі наслідки, пов’язані з захворюваннями серцево-судинної, ендокринної систем, неврологічними, шлунково-кишковими, аутоімунними процесами. Також часто реєструються психічні зміни: порушення пам’яті, концентрації, епізоди депресивних і психотичних реакцій.

Всесвітня організація охорони здоров’я розробила рекомендації для самостійної реабілітації після коронавірусної інфекції. До основних рекомендацій відносяться практики, спрямовані на реабілітацію дихальної, серцево-судинної і нервової систем: лікувальна фізкультура, дихальна гімнастика, дієтотерапія, фізіотерапія. Важливо також не забувати про сон, режим роботи і відпочинку – це одні з найсуттєвіших факторів у підтримці і відновленні імунної функції.

Інформація є узагальненою та надається з ознайомлювальною метою. За перших ознак хвороби зверніться до лікаря. Самолікування небезпечне для здоров’я!