Інсульт – це гостре порушення кровообігу в головному мозку, яке супроводжується гибеллю тканин та порушенням функцій нервової системи. У нормі тканини головного мозку постійно отримують достатню кількість поживних речовин та кисню для забезпечення роботи органа. Зупинка кровотоку навіть на декілька секунд може призвести до ушкодження органа, оскільки нейрони не накопичують необхідні компоненти для обміну речовин.
Інсульт є загрозливим станом: залежно від області порушення кровотоку у пацієнта може виникнути легке порушення функцій головного мозку або масивне руйнування тканин з подальшим вегетативним станом.
Інсульт відноситься до найнебезпечніших неврологічних захворювань. Гостре порушення кровотоку в головному мозку частіше виникає у чоловіків і жінок старше 50 років, але фактори ризику хвороби можуть бути виявлені у будь-якому віці. При появі перших ознак інсульту необхідно якнайшвидше звернутися за невідкладною медичною допомогою, оскільки неповоротні зміни в головному мозку можуть формуватися протягом кількох годин. Для відновлення кровотоку в органі лікарі проводять реанімаційні та терапевтичні процедури. Після усунення загрозливого стану проводиться лікування первинної причини недуги, призначається реабілітація.
Існує два типи інсультів: ішемічний та геморагічний.
Ішемічний інсульт (інфаркт мозку) є найпоширенішим видом порушення мозкового кровообігу. У випадку ішемічного інсульту артерія, якою кров потрапляє до мозку, блокується тромбом. Тривале порушення кровотоку викликає кисневе голодування та гибель клітин мозку.
Основні причини ішемічного інсульту:
- забруднення сонних та хребтових артерій, судин головного мозку через цукровий діабет, артеріальну гіпертензію, порушення серцевого ритму;
- атеросклероз;
- захворювання крові (тромбоцитоз, еритремія, лейкемія і ін.);
- різні судинні захворювання (васкуліти);
- прийом оральних контрацептивів та замісної гормональної терапії у жінок.
Симптоми ішемічного інсульту. Інсульт завжди виникає раптово, до нього неможливо бути готовим. Очагові (порушення рухів, чутливості, мови, координації, зору) та загальномозкові (порушення свідомості, нудота, блювота, головний біль) неврологічні симптоми ішемічного інсульту виникають несподівано та миттєво, тривають більше суток і можуть стати причиною смерті.
Геморагічний інсульт (крововилив в мозок) розвивається дуже швидко та супроводжується сильним головним болем. Людина може втратити свідомість. У цей момент відбувається розрив стінки судини, і кров проникає в тканини головного мозку. Геморагічний тип інсульту відрізняється високою смертністю, але, якщо людина виживає, у неї є великі шанси на відновлення.
Основні причини виникнення:
- підвищений артеріальний тиск;
- не контрольований прийом препаратів, що знижують згортання крові;
- порушення будови стінки судини (аневризма).
Як розпізнати інсульт у людини
Перші ознаки інсульту:
- Людина не може виконати прохання посміхнутися, оскільки міміка обличчя порушена. Її посмішка буде кривою, одна сторона опущена.
- Мова незбагненна, розмита, може навіть здатися, що з вами намагається розмовляти п’яний.
- Ускладнено підняти руки на один рівень. З того, яка рука знаходиться нижче, можна визначити уражену сторону.
- У людини з інсультом не вийде висунути язик. Він буде провалюватися.
При появі будь-якої з перелічених ознак слід викликати швидку допомогу. Від моменту появи перших симптомів інсульту до введення препаратів має пройти не більше 4,5 годин, тому важлива швидка госпіталізація.
Зміни в очах:
- Один зі зрачків розширений.
- Зіниці реагують хаотично на рух.
- Зрачки не реагують на рух.
- Хворий відчуває стискання в очах, оточуючі предмети і люди можуть здаватися розколеними.
Також при інсульті можуть спостерігатися інші симптоми:
- Запаморочення через ураження вестибулярних центрів нервової системи.
- Порушення зору: подвійність предметів, стискання або випадіння полів зору.
- Оніміння кінцівок з одного боку.
- Слабкість в половині тіла.
- Порушення ходьби та координації. У цьому стані хворому важко навіть самостійно встати.
- Під час втрати свідомості можуть виникати судоми.
- У важких випадках лікарі відзначають такі ознаки інсульту, як короткочасна втрата пам’яті та коматозний стан.
Діагностика інсульту
Лікарі-неврологи для діагностики порушень мозкового кровообігу вдаються до методів нейровізуалізації, які є «золотим стандартом» діагностики при інсульті. Це комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія.
Також при КТ або МРТ можна оцінити стан судин шиї (сонних та хребетних артерій) та виявити аневризми.
Абсолютними протипоказаннями до проведення МРТ є наявність у тілі пацієнта металоконструкцій (кардіостимулятор, стоматологічні незнімні імпланти, штифти, встановлені при лікуванні переломів, стенти в судинах). Для досліджень з контрастом обмеженням служить зниження функції нирок (підвищення рівня креатиніну та сечовини).
Лікування інсульту
Медики оцінюють серцеву та дихальну діяльність, надають первинну невідкладну медичну допомогу. Після надходження до лікарні пацієнта госпіталізують до нейрореанімаційного відділення.
Медикаментозну терапію вибирають залежно від виду інсульту, тяжкості стану пацієнта. У гострій фазі важливо відновити мозковий кровообіг, нормалізувати артеріальний тиск, роботу серця та функцію дихання.
У разі великих гематом, нарастаючому набряку мозку, відсутності ефекту від консервативної терапії проводять хірургічне втручання.
Реабілітація після інсульту
Реабілітаційні заходи розпочинаються вже на ранніх етапах захворювання і тривають після виписки з лікарні. Вони включають не лише проведення медикаментозного лікування, масажу, лікувальної фізкультури, логопедичних занять, але й вимагають залучення інших спеціалістів у психологічну, соціальну та трудову реабілітацію.
Паралельно з відновленням порушених функцій реабілітація включає в себе:
- профілактику постінсультних ускладнень;
- профілактику повторних інсультів.
Основні принципи реабілітації після інсульту:
- ранній початок реабілітаційних заходів;
- систематичність і тривалість, що можливі при добре організованій етапній будові реабілітації;
- залучення до реабілітаційного процесу фахівців різних профілів, індивідуалізація реабілітаційних програм;
- активна участь у реабілітаційному процесі самого хворого, його близьких і родичів.
Тривалість реабілітації визначається термінами відновлення порушених функцій. Відновлення рухових функцій відбувається переважно протягом перших 6 місяців після інсульту. У цей період проведення інтенсивної рухової реабілітації найбільш ефективне. Відновлення лікування пацієнтів із афазією повинно бути тривалим і здійснюватися протягом перших 2-3 років після інсульту.
Комплексність реабілітації полягає у використанні не одного, а декількох методів, спрямованих на подолання дефекту.
Перша допомога при інсульті
Допомогу людині із підозрою на інсульт необхідно надати якнайшвидше.
Терміново викличте швидку. Під час дзвінка повідомте оператору, що є підозра на інсульт, вкажіть стать і вік пацієнта. Подивіться на годинник і зафіксуйте час початку симптомів. Ця інформація буде важливою для лікарів.
- Допоможіть пацієнту зайняти безпечне положення: лягти на бік, слідом піднявши голову (можна покласти під голову рулон з одягу).
- Забезпечте доступ свіжого повітря. Розстебніть одяг, розв’яжіть краватку, відкрийте вікно.
- Не давайте пацієнту жодних ліків! Різні типи інсульту важко відрізнити, але їх лікують абсолютно по-різному: наприклад, при геморагічному інсульті з розривом судин аспірин суттєво завдасить шкоди.
- Не намагайтеся напоїти, погодувати хворого або заставити його встати. У людини може бути порушена функція кковтання, і вона може подавитися. При спробі встати через порушення координації пацієнт може знову впасти і отримати травму.
- До приїзду швидкої уважно спостерігайте за людиною на предмет будь-яких змін у її стані. Будьте готові розповісти лікарям про симптоми та про те, коли вони почалися. Обов’язково вкажіть, чи падала людина та чи вдарявся головою. Це важливо для визначення тактики лікування.
- При збереженні мови до приїзду швидкої намагайтеся дізнатися в пацієнта, коли з’явилися симптоми, якими хронічними захворюваннями він хворіє і які ліки він приймає. Якщо є можливість, зіберіть документи з висновками інших лікарів. Ця інформація заощадить час медикам.
- У деяких випадках доцільно самостійно доставити хворого в найближчу лікарню, якщо ви не впевнені в оперативності бригади. Обговоріть це рішення з оператором екстрених служб.
Наслідки інсульту
Наслідки інсульту, а також ймовірність того, що пацієнт залишиться інвалідом, залежать від багатьох факторів: своєчасності надання медичної допомоги, області та обсягу ураження головного мозку, дотримання лікарських рекомендацій у відновний період.
Щодо симптомів, то можуть залишитися такі:
- загальна слабкість, головокружіння;
- порушення чутливості в кінцівках (астереогноз – порушення дотикового впізнавання предметів);
- зменшення відчуття болю, холоду та тепла;
- порушення рухів (параліч, парез, ураження нижньої частини обличчя, параліч язика, порушення рухів кінцівок);
- постінсультні трофічні порушення (м’язова атрофія, пролежні);
- асиметрія правої чи лівої сторони обличчя;
- порушення зору;
- порушення сечовипускання та дефекації;
- порушення мови (дизартрія, рідше афазія, при якій також страждають читання та письмо);
- порушення координації (нестійка, шаткаюча похідка).
Окремо важливо відзначити такий фактор, як порушення сну (інсомнія) у пацієнтів, які перенесли інсульт. Інсомнія є широко поширеним, але клінічно недооціненим синдромом. Згідно з проведеними дослідженнями, після геморагічного інсульту інсомнія виникає в 2,5 рази частіше, ніж після ішемічного інсульту. Інсомнія значно ускладнює відновлення рухових функцій та знижує якість життя пацієнтів після інсульту.
Важливо відзначити, що своєчасне звернення до лікаря-невролога, рання діагностика, лікування та профілактика інсульту є основою збереження здоров’я та якості життя кожного пацієнта.
Профілактика
Прийнято вважати, що здоровий спосіб життя, нормована праця та своєчасний відпочинок значно знижують ризик захворювання на ішемічний інсульт.
До факторів, що провокують інсульт, відносять гіпертонічну хворобу, куріння тютюну, атеросклероз, цукровий діабет, кардіальну патологію, хвороби системи згортання крові, системні захворювання сполучної тканини.
Своєчасно розпочата реабілітація, знижує ризик інвалідизації та значно покращує якість життя.
| Інформація є узагальненою та надається з ознайомлювальною метою. За перших ознак хвороби зверніться до лікаря. Самолікування небезпечне для здоров’я! |