Хантавірусний легеневий синдром

  1. Симптоми хантавірусного легеневого синдрому
  2. Лікування хантавірусного легеневого синдрому
  3. Профілактика

Хантавірусний легеневий синдром (скорочено — ХЛС) є рідкісним інфекційним захворюванням. На початкових етапах хворобу легко сплутати з грипом, але її симптоми швидко прогресують і призводять до важчих наслідків, уражаючи легені та серцево-судинну систему. На даний момент відомо кілька штамів хантавірусу. Більшість з них міститься в сечі, посліді або слині гризунів, які є носіями захворювання. Хантавірусний легеневий синдром важко піддається лікуванню, тому найкращим захистом від хвороби є уникнення контакту з носіями вірусу та їх середовищем проживання.

Інкубаційний період хантавірусного легеневого синдрому складає 2-3 тижні. На початковій стадії він проявляється:

  • Лихоманкою і ознобом
  • М’язовим і головним болем
  • Нудотою і блювотою
  • Болем в животі і діареєю

Без належного лікування захворювання призводить до накопичення рідини в легенях, порушення функцій дихальної та серцево-судинної систем. Серед ознак запущеної стадії хвороби відзначають:

  • Кашель
  • Ускладнене дихання
  • Низький артеріальний тиск
  • Аритмію

Основою лікування є максимально рання та адекватна вентиляція легень, що проводиться у 80% хворих за допомогою штучної вентиляції легенів (ШВЛ), обережні інфузії плазми, плазмозамінників і кристалоїдів під контролем центрального венозного тиску (ЦВД), а також боротьба з шоком і циркуляторними розладами. Позитивний ефект має внутрішньовенне застосування рибавірину (Ribavirin, Rebetol), як і при лихоманці Ласса.

Проводиться комплекс дератизаційних заходів. Необхідно дотримуватися санітарно-гігієнічних правил при роботі з потенційно зараженими об’єктами зовнішнього середовища. В стаціонарі слід попереджати можливість нозокоміальної інфекції хантавірусами.