Гестаційний цукровий діабет під час вагітності

Гестаційний цукровий діабет при вагітності – це одна з форм цукрового діабету, яка може становити загрозу для плоду, що формується. У вагітних значно підвищується рівень глюкози (цукри) у крові, розвивається гіперглікемія. Захворювання діагностується в 3-4% випадків від загального числа вагітностей, найбільш схильні до нього вагітні молодше 18 і старше 30 років.


Як правило, гіперглікемію вперше виявляють у другому триместрі вагітності, при цьому жінка не має цукрового діабету в анамнезі.

Порушення вуглеводного обміну може розвиватися у будь-якої вагітної з урахуванням тих гормональних та метаболічних змін, які послідовно відбуваються на різних етапах вагітності.

Старший вік для вагітності. У вагітних жінок віком від 40 років ризик розвитку гестаційного діабету вдвічі вищий ніж 25-29-річних вагітних.

Високий індекс маси тіла (ІМТ) до вагітності. ІМТ у межах від 25 до 29,9 подвоює ризик діабету, а ІМТ понад 30 потроює його. Жінка зростом 150-180 см і вагою 70 кілограмів має ІМТ, що дорівнює 25. Для жінки такого ж росту вагою 84 кілограми ІМТ становить 30.

Народження дитини з масою понад 4.5 кілограма або мертвонародження з нез’ясованих причин в анамнезі.

За наявності діабету у найближчих родичів жінки ризик гестаційного діабету зростає більш ніж 1,5 разу. Якщо один з батьків страждає на діабет, ризик майже подвоюється, якщо обидва батьки – майже потроюється.

Збільшення у вазі в період дорослішання. Високий ІМТ у віці 18 років з наступним збільшенням маси тіла від 5 до 10 кілограмів під час вагітності призводить до більш високого ризику діабету.

Кожна вагітна жінка має бути обстежена щодо діабету в період від 24 до 28 тижнів вагітності. Якщо за аналізом крові лікар припускає у вас наявність діабету, він може провести ще один підтверджуючий тест, під час якого вам потрібно буде випити розчин глюкози певної концентрації, а потім дещо здати аналіз крові на цукор у певний час. Більшість жінок не потребує інсуліну для лікування гестаційного діабету.


Причини

  • спадковість;
  • аутоімуннимі захворювання, при яких система імунітету руйнує клітини підшлункової залози, що виробляє інсулін;
  • вірусні інфекції, що ушкоджують підшлункову залозу, що надалі може запустити аутоімунні процеси;
  • спосіб життя та дієта.

Цукровий діабет у вагітних поділяють на прегестаційний, при якому порушення вуглеводного обміну з’являються у жінки до настання вагітності, і гестаційний, при якому захворювання вперше проявляє себе під час вагітності.

Гестаційний цукровий діабет поділяється на компенсований дієтотерапією та компенсований інсулінотерапією у поєднанні з дієтою. Залежно від ступеня компенсації патології виділяють компенсований та декомпенсований гестаційний цукровий діабет.

Симптоми гіперглікемії – високого рівня глюкози в крові – спостерігатимуться вже у першому триместрі. Вони можуть схожі з ознаками токсикозу вагітних, тому таким пацієнткам рекомендується визначити концентрацію глюкози в крові натще.

При зверненні до лікаря вагітні можуть скаржитися на сухість у роті, спрагу, збільшення кількості рідини, що випивається (більше 2 л), рясне виділення сечі, підвищений або знижений апетит, слабкість, схуднення, свербіж шкіри, особливо в області промежини, порушення сну. Вони схильні до гнійничкових захворювань шкіри та фурункульозу. Однак ці ознаки більш характерні для пацієнток з маніфестним цукровим діабетом.

Пацієнтки з ГСД можуть не пред’являти жодних скарг, пов’язаних із гіперглікемією. Тоді діагноз встановлюється за рівнем глюкози в крові натще, або за результатами перорального глюкозотолерантного тесту (ПГТТ). Іноді приводом для проведення обстеження на наявність порушень вуглеводного обміну можуть бути ознаки діабетичної фетопатії (внутрішньоутробних ускладнень), виявлені під час УЗД, — букальний індекс, непропорційне зростання плода, багатоводдя та інші.

Зазвичай, гестаційний цукровий діабет розвивається безсимптомно, тому всім вагітним жінкам рекомендується проходити скринінгове обстеження, щоб виявити захворювання на ранніх стадіях і не допустити розвитку ускладнень.

Первинною діагностикою гестаційного діабету займається акушер-гінеколог. При підозрі на захворювання та для підбору терапії він може направити жінку до профільного фахівця, який лікує патологію обміну речовин, – лікаря-ендокринолога.

За підозри на гестаційний цукровий діабет гінеколог чи ендокринолог уточнить дані історії хвороби: випадки захворювання у кровних родичів, хронічні патології підшлункової залози, спосіб життя.

Специфічних ознак гестаційного діабету, які можна було б виявити під час огляду, немає.

Як тільки лікар-ендокринолог або акушер-гінеколог встановили діагноз ГСД, пацієнтці потрібно розповісти про принципи раціонального збалансованого харчування, необхідність ведення щоденника харчування, самоконтролю глікемії та контролю кетонурії – кетонових тіл у сечі.

Насамперед пацієнтці рекомендується переглянути раціон. Крім цього, рекомендуються помірні фізичні навантаження, які дозволяють запобігти надмірному збільшенню маси тіла та підтримувати організм у тонусі. У процесі фізичного навантаження м’язи, які є інсулінонезалежними, споживають глюкозу, що сприяє зниженню глікемії. Фізична активність може включати заняття гімнастикою для вагітних, плавання, ходьбу. Рівень навантаження підбирається лікарем, який веде вагітність, або фахівцем з ЛФК.

За відсутності позитивного ефекту від дієти разом із комплексом вправ лікувальної фізкультури показані ін’єкції інсуліну. Інші цукрознижувальні лікарські засоби при гестаційному діабеті протипоказані через можливу тератогенну дію.

Схема інсулінотерапії підбирається лікарем-ендокринологом індивідуально залежно від показників самоконтролю глікемії. На тлі інсулінотерапії самоконтроль глікемії проводиться не менше семи разів на добу:

  • перед їдою їжі;
  • за годину після їжі;
  • на ніч;
  • при необхідності – титрування дози інсуліну пролонгованої дії о 03:00 та 06:00.

З харчування повністю виключаються вуглеводи, що легко засвоюються (швидко всмоктуються з кишечника і протягом 10-30 хвилин після прийому підвищують рівень глюкози крові):

  • Цукор, фруктоза, варення, мед, карамель, льодяники, шоколад;
  • фруктові соки (у тому числі соки, видані в жіночій консультації);
  • Лимонади;
  • Морозиво, тістечко, торти, згущене молоко;
  • Хлібобулочні вироби із високосортного борошна;
  • Здобна випічка (булки, плюшки, пироги).

З харчування повністю виключаються продукти з високим глікемічним індексом.

Глікемічний індекс (ГІ) – це показник впливу їжі на рівень цукру в крові. Кожному продукту надано показник від 0 до 100 залежно від того, як швидко він підвищує рівень глюкози крові. Глюкоза має ГІ рівний 100, що означає, що вона надходить у кров негайно, це контрольна точка, з якою порівнюють інші продукти.

Важливі харчові звички для жінок із гестаційним діабетом:

  • поєднувати вуглеводи з білками та корисними жирами, щоб уникнути стрибків цукру в крові (наприклад, з’їдати йогурт з яблуком та подрібненими горіхами або цільнозерновий хліб зі смаженими овочами та сиром);
  • вибирати джерела вуглеводів, багаті на клітковину (фрукти, овочі, цільнозернові продукти);
  • скоротити вживання калорійних десертів, які швидко підвищують рівень цукру на крові;
  • обмежити продукти із високим вмістом трансжирів (ковбаси, чіпси, тістечка, печиво, інша випічка).

Ліки та зміна способу життя у бік здоровішого допомагають жінкам уникнути гестаційного цукрового діабету та уповільнюють прогресування хвороби. Без лікування прогноз гестаційного діабету несприятливий.

З 38 тижня вагітності жінкам з ГСД може бути показана індукція пологів – штучно викликана родова діяльність. Розродження на строк до 38 тижнів може бути показане жінкам з гестаційним діабетом, який протікає з ускладненнями і становить загрозу для здоров’я матері або дитини. Тактику розродження визначає акушер-гінеколог, тому що гестаційний діабет не вважається основним показанням для дострокового розродження та кесаревого розтину.

Плановий кесарів розтин призначають жінкам з гестаційним діабетом, якщо вага плода перевищує 4,5 кг.

Способи профілактики гестаційного цукрового діабету:

  • регулярна фізична активність;
  • різноманітне харчування з достатнім вмістом клітковини, білків, жирів та вуглеводів;
  • контроль здорової ваги;
  • відмова від спиртного та куріння на етапі планування вагітності.