Гепатит В (Б)

Вірусний гепатит В (Б) — гостра і хронічна інфекційна хвороба, спричинена вірусом гепатиту В, з механізмом передачі через кров (гемоконтактний), що проявляється в різних клініко-морфологічних варіантах, та можливим розвитком цирозу печінки і гепатоцелюлярної карциноми. Загалом у світі, за найскромнішими оцінками, інфіковано понад 250 млн людей.

Зміна печінки при ураженні гепатитом Б

Етіологія

царство — Віруси

підцарство — ДНК-вмісткі

родина — Гепадновіруси

вид — вірус гепатиту В (частинка Дейна)

Розвиток вірусу гепатиту В відбувається в гепатоцитах (печінкових клітинах). Він може інтегруватися в ДНК людини. Існує 9 генотипів вірусу з різними підтипами — генетична змінюваність дозволяє вірусу формувати мутантні форми і уникати дії ліків.

Він має ряд власних антигенів:

  • Поверхневий HbsAg (австралійський). З’являється за 15-30 днів до розвитку захворювання, свідчить про інфікування (не завжди). Антитіла до HbsAg виявляються через 2-5 місяців від початку захворювання, а сам HbsAg зникає з крові (з сприятливим перебігом процесу);
  • Серцевинний HbcorAg (ядерний, корівський) З’являється в інкубаційний період і разом з ним з’являються антитіла (HbcorAb). Тривала присутність HbcorAg в крові свідчить про ймовірний хронічний перебіг процесу (недостатньо адекватна імунна відповідь); антиген інфекційності та активного розмноження вірусу (HbeAg). З’являється разом з HbsAg і відображає ступінь інфікованості. Його тривала циркуляція в крові є свідченням розвитку хронічного перебігу процесу, а антитіла до нього є сприятливим прогностичним знаком (не завжди, але принаймні вказують на можливість більш сприятливогоо перебігу, термін їх циркуляції після одужання остаточно не визначено, але не більше п’яти років після сприятливого вирішення процесу);
  • HbxAg — регулятор транскрипції, сприяє розвитку гепатокарциноми.

Вірус гепатиту В надзвичайно стійкий до дії всіляких природних факторів навколишнього середовища, інактивується при 60 °C за 10 годин, при 100 °C за 10 хвилин, при оптимальній температурі зберігається до 6 місяців, при автоклавуванні гине за 5 хвилин, у сухожаровій шафі через 2 години, 2% розчин хлораміну вбиває вірус за 2 години.

Будова вірусу гепатиту Б

Симптоми вірусного гепатиту В

Симптоми вірусного гепатиту В можуть бути як дуже легкими, так і дуже важкими. Інкубаційний період зазвичай триває від одного до чотирьох місяців.

Гепатит може проявлятися такими симптомами:

  • Біль у животі
  • Темна сеча
  • Гарячка
  • Біль у суглобах
  • Втрата апетиту
  • Нудота та блювота
  • Слабкість та втомленість
  • Жовтіння шкіри та склер (білої частини очного яблука)

Коли потрібно звертатися до лікаря: Якщо вам відомо, що ви були у контакті з носієм або хворим на вірусний гепатит В, негайно зверніться до лікаря. Профілактичне лікування може знизити ризик інфікування, якщо воно проводиться протягом перших 24 годин після контакту з вірусом. Якщо вам здається, що у вас є симптоми гепатиту, зверніться до лікаря.

Перші ознаки гепатиту B

Початковий (переджовтушний) період триває 7-14 днів. Частіше протікає у різноманітній формі з болями в різних суглобах вночі і вранці, кропивницевими висипаннями, астеновегетативними проявами (зниження апетиту, апатія, нервозність, слабкість, розбитість, підвищена втомлюваність). Час від часу розвивається синдром Джанотті-Крости — симетричний, яскравий плямисто-папульозний висип. Не виключені помірні диспептичні прояви (порушення травлення). Під кінець періоду відбувається потемніння сечі, втрата кольору калу.

Уртикарні висипання в переджовтушний період захворювання

Жовтушний період. Цей період тривалістю близько одного місяця характеризується появою жовтяничного забарвлення шкіри (різних відтінків) на тлі продовження або погіршення загального стану. Тривалість та стійкість симптоматики є характерними. З’являється важкість і біль в правому підребер’ї, гіркота в роті, нудота, виражений свербіж шкіри (практично не знімається жодними засобами). На тлі посилення астеноневротичного компоненту з’являються геморагічні прояви, зниження пульсу, гіпотензія, набряки (відображає ступінь інтоксикації та порушення функцій печінки).

Пожовтіння шкіри при гепатиті Б

Відновлення. Наступним етапом у розвитку хвороби є нормалізація загального стану, зменшення жовтушності і реконвалесценція, яка в залежності від конкретної ситуації та стану імунної системи може завершитися як виздоровленням, так і переходом до хронічного перебігу захворювання, що характеризується слабо вираженою нестійкою симптоматикою, переважно у вигляді слабкості, періодичного дискомфорту в правому підребер’ї, бурхливо сигналізуючи лише на стадії цирозу та поліорганних ускладнень.

Диференційний діагноз:

  • гепатити іншої етіології;
  • жовтухи іншої етіології (наприклад, гемолітична хвороба, токсичне ураження, пухлини);
  • малярія;
  • інфекційний мононуклеоз;
  • лептоспироз;
  • ревматоїдний артрит.

У перше десятиріччя 21 століття відбулося появу концепції “окультної” (стертої) ВГВ-інфекції (далі ОкВГВ), яка характеризується наявністю вірусу при недетектованому рівні HbsAg. Механізм даного стану пов’язують з мутацією в регіоні домену полімерази, що призводить до зменшення вірусної реплікації та відсутності експресії HbsАg, також ймовірні дефекти гена Pol, що є наслідком противірусної терапії (Рахманова А.Г. та співавтори, 2015). При цьому єдиними серологічними маркером ВГВ можуть бути HBcor антитіла (частіше в поєднанні з HbeAb), особливо тоді, коли недоступні високочутливі та витратні методи визначення HBV ДНК (Цинзерлинг В.А., Лобзин Ю.В., Карев В.Е., 2012). Це обумовлює збережений ризик інфікування пулом плазми ВГВ при донорстві крові та трансплантації органів, внутрішньолікарського інфікування в роддомах, хірургічних стаціонарах, стоматології.

Гепатит В у вагітних

Гострий гепатит характеризується більш важким перебігом у вагітної, виникненням підвищеного ризику передчасних пологів, аномалій розвитку плоду на ранніх термінах та кровотеч. Ймовірність передачі при гострій формі залежить від термінів вагітності: у першому триместрі ризик 10% (але більш важкі прояви), у третьому триместрі — до 75% (частіше безсимптомний перебіг після пологів). У більшості дітей при зараженні у внутрішньоутробному та постнатальному періодах відбувається хронізація інфекції.

Шляхи передачі вірусного гепатиту В

Зазвичай гепатит передається таким чином:

Сексуальний контакт. Зараження відбувається при незахищеному статевому контакті з інфікованим партнером: через кров, слину, сперму або вагінальні виділення.

Ін’єкції чужими голками. Вірусний гепатит особливо легко передається через голки і шприци, забруднені зараженою кров’ю. Ризик максимальний при використанні чужих шприців для внутрішньовенної ін’єкції.

Випадковий укол інфікованою голкою. Гепатит В є серйозною загрозою для медичних працівників, а також всіх людей, що регулярно контактують з людською кров’ю.

Від матері до дитини. Вагітні жінки, інфіковані вірусом гепатиту В, можуть передати вірус своїй дитині під час пологів. Тим не менш, новонароджений повинен бути вакцинований, це допомагає уникнути зараження практично у всіх випадках. Більше того, для дітей, народжених від матері з ВГ, схема вакцинації розширена порівняно з дітьми не з групи ризику – така дитина отримує 4 дози вакцини замість 3. Порадьтеся зі своїм лікарем про необхідність перевірити свій статус на гепатит В, якщо ви плануєте вагітність.

Класифікація та стадії розвитку гепатиту В

За циклічністю перебігу:

  • гострий;
  • гострий тривалий;
  • хронічний.

За клінічними проявами:

  • субклінічний (непомітний);
  • клінічно виражений (жовтушний, безжовтушний, холестатичний, фульмінантний).

За фазами хронічного процесу:

  • HBeAg-позитивна хронічна інфекція HBV (фаза “імунної толерантності”);
  • HBeAg-позитивний хронічний гепатит В;
  • HBeAg-негативна хронічна інфекція HBV;
  • HBeAg-негативний хронічний гепатит В;
  • негативна HBsAg фаза HBV-інфекції (“окультна фаза”).

Ускладнення вірусного гепатиту В

Наявність хронічної інфекції ВГ може призвести до серйозних ускладнень, таких як:

  1. Фіброз печінки (цироз). Запалення тканини печінки, пов’язане з інфекцією гепатиту В, може призвести до появи численних рубців на печінці (цирозу), які можуть суттєво знизити функції печінки.
  2. Рак печінки. Люди з хронічним гепатитом В мають підвищений ризик розвитку раку печінки.
  3. Печінкова недостатність. Гостра печінкова недостатність є станом, при якому порушуються життєво важливі функції печінки. Тільки трансплантація печінки може продовжити життя такому пацієнту.
  4. Інші захворювання. Люди з хронічним гепатитом В частіше страждають від захворювань нирок, запалення кровоносних судин і/або анемії.

Підготовка до візиту до лікаря. Зазвичай слід почати обстеження, звернувшись до вашого сімейного лікаря або терапевта. Проте у деяких випадках ви можете негайно звернутися безпосередньо до інфекціоніста-гепатолога, гастроентеролога або онколога.

Нижче наведена інформація, яка допоможе вам підготуватися до зустрічі з лікарем:

  • Запишіть свої симптоми, включаючи ті, які можуть здатися не пов’язаними з причиною, через яку ви плануєте зустріч з лікарем.
  • Запишіть ключову особисту інформацію, включаючи основні проблеми або недавні зміни в житті.
  • Складіть список всіх ліків, вітамінів і харчових добавок, які ви приймаєте.
  • Подумайте, чи не взяти з собою на прийом до лікаря вашого друга чи члена сім’ї. Його допомога може бути корисною як для запам’ятовування всієї інформації від лікаря, так і для психологічної підтримки.
  • Запишіть заздалегідь питання, які ви хотіли б задати своєму лікарю.

Ваш лікар, ймовірно, задасть вам ряд питань, таких як:

  • Коли у вас вперше з’явилися ці симптоми?
  • Вони турбують вас постійно, чи час від часу?
  • Наскільки важкі ваші симптоми?
  • Що, на ваш погляд, спричиняє погіршення цих симптомів? Що полегшує ці симптоми?
  • Чи проводили вам коли-небудь переливання препаратів крові?
  • Ви вживали ін’єкційні наркотики?
  • Чи було у вас незахищений випадковий секс?
  • Скільки статевих партнерів ви мали?
  • Раніше вам не ставили діагноз гепатиту?

Діагностика гепатиту B

Множинні форми, тісний взаємозв’язок з імунною системою людини та часто достатньо висока вартість досліджень часто ускладнюють прийняття конкретного рішення та діагнозу протягом лікарняного перебігу, тому для уникнення фатальних помилок (для пацієнта) слід підходити до діагностики з урахуванням усіх отримуваних даних у динамічному спостереженні:

  • загально клінічний аналіз крові з лейкоцитарною формулою (лейкопенія, лімфо- та моноцитоз, зменшення ШОЕ, тромбоцитопенія);
  • загальний аналіз сечі (поява уробіліну);
  • біохімічний аналіз крові (гіпербілірубінемія в основному за рахунок зв’язаної фракції, підвищення рівня АЛТ та АСТ, ГГТП, холестерину, алкалічної фосфатази, зменшення протромбінового індексу, фібриногену, позитивна тимолова проба);
  • маркери гепатиту В: HbsAg, HbeAg, HbcorAg, HbcorAb IgM та загальні, HbeAb, анти-Hbs, ПЦР у якісному та кількісному вимірах;
  • УЗД органів черевної порожнини, КТ та МРТ діагностика;
  • фіброскан (застосовується для оцінки ступеня фіброзу).

Скринінг при хронічному гепатиті

Пацієнтам з хронічним гепатитом В рекомендується не рідше як раз на півроку проходити обстеження: УЗД органів черевної порожнини, клінічний аналіз крові, АЛТ, АСТ, тест на альфа-фетопротеїн. Скринінг дозволяє вчасно помітити загострення хвороби та почати специфічну терапію.

Лікування гепатиту B

Постконтактне лікування (лікування, проводиться негайно після контакту з ВГВ) Якщо ви знаєте, що були в контакті з вірусом гепатиту B (вступили в статевий зв’язок з носієм віруса, поранилися зараженою голкою і т.д.), негайно зверніться до лікаря. Якщо ви не були вакциновані проти гепатиту B, або не впевнені в тому, що були вакциновані, вам слід ввести ін’єкцію специфічного проти-гепатитного імуноглобуліну не пізніше 72 годин після контакту. Новонародженому немовляті при потребі проти-гепатитний імуноглобулін вводиться не пізніше 12 годин життя. Після цього вам необхідно провести вакцинацію проти вірусного гепатиту B за екстреною схемою (0-1-2-12 місяців).

Лікування гострої форми інфекції гепатиту B

Якщо ваш лікар діагностує у вас гостру форму гепатиту B, це означає, що ймовірно хвороба скоро самостійно пройде, і вам не потрібне лікування. Замість цього лікар може порадити вам відпочинок, збалансоване харчування та достатнє пиття, доки ваш організм бореться з інфекцією.

Лікування хронічної форми інфекції гепатиту B

Якщо у вас діагностована хронічна форма гепатиту B, лікар може призначити вам певне лікування, яке знизить ризик вторинних захворювань печінки та передачу інфекції іншим людям. Це лікування може включати:

  • Противірусні препарати.
  • Інтерферон альфа-2b.
  • Трансплантація печінки.

В даний час розробляються інші препарати для лікування гепатиту B.

Спосіб життя та домашні методи

Якщо ви вже інфіковані вірусом гепатиту B, вам слід прийняти заходи, щоб захистити інших від цього вірусу.

  • Зробіть секс більш безпечним.
  • Порадьте вашому сексуальному партнеру пройти скринінгове обстеження на вірусний гепатит B.
  • Не обмінюйтеся шприцами.
  • Не вживайте алкоголь.
  • Пройдіть обстеження на гепатити A і C.

Прогноз. Профілактика

Основним напрямком профілактики на сьогодні є проведення профілактичної вакцинації проти гепатиту В у немовлят (включаючи підсилену вакцинацію дітей, народжених від матерів з гепатитом В), а також періодична ревакцинація кожні 10 років (або індивідуально згідно з результатами обстеження). Достовірно доведено, що в країнах, де вже впроваджена вакцинація, різко зменшилась кількість нових випадків гострого гепатиту В.

Є деякі питання щодо ефективності вакцинації при зараженні “окультними” формами гепатиту В, оскільки дія вакцини спрямована на нейтралізацію HbsAg, якого у даному випадку немає, або він змінений – остаточного рішення наразі не визначено, триває пошук.

Друга складова стратегії профілактики включає забезпечення безпеки крові та її компонентів, використання одноразового або стерилізованого інструментарію, обмеження кількості сексуальних партнерів та використання бар’єрної контрацепції.

Інформація є узагальненою та надається з ознайомлювальною метою. За перших ознак хвороби зверніться до лікаря. Самолікування небезпечне для здоров’я!