Висипний тиф – це інфекційне захворювання, спричинене рикетсіями, а переносниками яких є комахи і членистоногі. Характеризується лихоманкою, вираженою інтоксикацією, яскравими висипами на шкірі та ураженням центральної нервової системи.
Епідемічний висипний тиф дає рецидиви. Це хвороба Брілла, симптоми якої проявляються через десятиліття після первинних проявів.
Висипним тифом частіше називають епідемічний, вошений, окопний тиф. Проте під цими назвами можуть ховатися кліщовий або ендемічний іисипний тиф.
Епідеміологія інфекції
Носієм збудників епідемічного висипного тифу є заражена людина, а переносниками – головні та платтяні воші, які швидко розмножуються в антисанітарних умовах. Саме з цієї причини епідемічний висипний тиф також відомий як “воєнна лихоманка”, оскільки солдати, які часто не мають можливості митися, страждали від цієї інфекції протягом кількох тисяч років. Механізм передачі висипного тифу дуже простий. Воші переходять на тіло нового носія і під час укусу вводять йому велику кількість риккетсій, які потім ще глибше втираються в шкіру під час розчісування сверблячого місця. Швидке поширення вошей та короткий інкубаційний період хвороби часто призводять до епідемій.
Симптоми та ознаки висипного тифу
Потрапивши в організм людини, риккетсія кров’ю розповсюджується по всьому організму. Бактерії розмножуються в ендотелії – внутрішньому покриві судинної стінки. Під їх впливом і в результаті дії токсину розвивається васкуліт. Перш за все страждають головний мозок та шкіра. Проте можливі ураження серцевого м’яза та наднирників. Піддаватися впливу можуть всі органи, за винятком печінки, лімфатичних вузлів, кісткового мозку.
При епідемічному висипному тифі період між зараженням і першими симптомами може бути досить довгим (до 25 днів) і відносно коротким (лише 6 днів).
Хвороба завжди починається гостро, а наростання симптомів відбувається поступово.
Перед тим, як з’явиться висип, у хворих протягом 3-5 днів відзначається висока лихоманка, термометр часто показує 39-40 °C. Вона супроводжується найсильнішими головними болями. Вони зростають при будь-якому русі, поворотах тіла, навіть під час розмови, супроводжуються нудотою. Наявні безсоння і тривожний сон, присутні кошмарні сни.
Є особливості зовнішності:
- обличчя, шия, верхня частина тулуба гіперемовані;
- певне набрякання обличчя, відсутність природної міміки;
- очі червоні через розширені судини;
- язик обкладений, відхилений убік від серединного становища, його висовування відбувається імпульсами, поштовхами;
- на кон’юнктиві з’являються кровоутворення приблизно з третього дня лихоманки;
- перші дні хворі збуджені та ейфоричні.
Висип (екзантема) при висипному тифі має поширений характер. Її поява відбувається, починаючи з третього дня лихоманки. Спочатку елементи з’являються на тілі від пахв і поширюються вниз. Екзантема представлена червоними плямами і дуже дрібними кровоутвореннями. Висипань немає на обличчі, лодонній поверхні кистей, а також на підошвах.
У період висипань стан погіршується. Відзначаються психічні розлади, галюцинації.
Лихоманка зберігається до двох тижнів. Зниження температури до нормальних показників свідчить про початок одужання. Тоді збудження змінюється вираженою апатією, але швидко відновлюється апетит, стабілізується гемодинаміка.
При хворобі Брілла, або пізньому рецидиві висипного тифу, клініка відповідає всім стадіям первинного захворювання.
Також характерні етапи хвороби:
- Початковий, коли ще немає висипу.
- Розцвіт, коли з’являються висипання.
- Загасання або реконвалесценція, одужання.
Ендемічний кризовий висипний тиф зустрічається в портових містах. Джерелами цієї інфекції є щури та миші. Людині передається через укуси кризових блох і вошей. Протікає з поразкою суглобів, лихоманкою та висипаннями. Стан нервової системи не страждає, порушень психіки не буває.
Кліщовий висипний тиф, також називається сибірським, зустрічається в регіонах Північної Азії. Протікає сприятливо. Характеризується появою в місці присмоктування кліща первинного афекту. Висипань багатоі, але без геморагічних проявів. Інтоксикація помірна. Джерелом зараження людини є гризуни, після чого риккетсія потрапляє в організм людини під час контакту з зараженим кліщем.
Ускладненого перебігу ендемічного та кліщового тифів не буває. У деяких випадках епідемічний висипний тиф протікає з розвитком ускладнень, обумовлених поразкою збудником та токсинами судинного русла: колапсу, обумовленого гострою гіпотонією, буквально падінням артеріального тиску; тромбозу та тромбоемболії, важкість проявів якої залежить від локалізації процесу. Може бути розвиток міокардиту, геморагічного інсульту. Хвороба може протікати в легкій формі, особливо у дітей. У дорослих частіше спостерігається середньотяжкий перебіг, але бувають і дуже важкі миттєві форми. При такому перебігу смерть настає часто ще до появи характерного висипу.
На сьогоднішній день зустрічається дуже рідко. Епідемії хвороби відсутні.
Діагностика висипного тифу
Для постановки правильного діагнозу висипного тифу спеціалісти використовують диференційні та лабораторні методи. У першому випадку лікар повинен відрізняти симптоми тифу від схожих проявів інших захворювань – грипу, пневмонії, кору, сифілісу, менінгококової інфекції та сепсису. Для виявлення паразитів у крові використовуються серологічні аналізи.
Варто лише відзначити, що позитивні результати можна отримати не раніше, ніж через 2 тижні після початку захворювання.
Лікування висипного тифу
При будь-яких підозрах на епідеміологічний сипний тиф хворі підлягають негайній госпіталізації. Їм призначається ліжковий режим, який зберігається до тих пір, поки у пацієнта не буде фіксуватися нормальна температура протягом принаймні 5-6 днів. Хворим на висипний тиф призначаються препарати тетрациклінового ряду та левоміцетин. Одночасно з етіотропною терапією проводиться дезінтоксикаційна терапія шляхом введення інфузійних розчинів.
Можливі ускладнення висипного тифу
Оскільки при діагнозі висипного тифу симптоми свідчать про ураження серця, легенів та сечостатевої системи, ускладнення, в першу чергу, локалізуються саме в цих органах. Найбільш небезпечні з них – це надниркова недостатність та інфекційно-токсичний шок. Крім того, можливий розвиток пневмонії, тромбоемболії та тромбофлебітів.
Профілактика висипного тифу
Основні заходи профілактики сипного тифу спрямовані на реєстрацію випадків педикульозу, госпіталізацію хворих з лихоманкою невизначеної етіології та своєчасні серологічні обстеження. Особливої уваги заслуговують дитячі колективи та особи, що проживають у гуртожитках. При виявленні сипного тифу хворих підлягають ізоляції з дезінфекцією та дезінсекцією їх особистих речей.
| Інформація є узагальненою та надається з ознайомлювальною метою. За перших ознак хвороби зверніться до лікаря. Самолікування небезпечне для здоров’я! |