Цереброваскулярні захворювання

Цереброваскулярна хвороба є погіршенням доступу кисню до тканин головного мозку, паралельно порушується мікроциркуляція в клітинах головного мозку. Такі патологічні процеси виникають, коли уражаються церебральні судини. Найчастіше хвороба буває спровокована атеросклеротичними бляшками, перепадами артеріального тиску, аневризмою, ішемією.

ЦВЗ – не гомогенне захворювання. Це група станів різних за типом, але єдиних щодо клінічних проявів. Лікування залежить від конкретного діагнозу. Залежно від стану може бути консервативним або оперативним.

Причини цереброваскулярної хвороби криються в ураженні судин головного мозку. Це судинні захворювання, при розвитку яких порушується мікроциркуляція крові в тканинах мозку. Порушення кровотоку призводить до погіршення пам’яті, порушення процесів запам’ятовування та відтворення інформації, зниження інтелектуальної активності та погіршення координації. Щоб уникнути небезпечних наслідків у майбутньому, важливо знати, що означає цереброваскулярна хвороба і як із нею боротися.

Серед причин такого патологічного стану можна виділити:

  • хронічні захворювання – атеросклероз, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, захворювання серцево-судинної системи;
  • шкідливі звички – куріння, зловживання алкогольними напоями;
  • ожиріння або зайва маса тіла;
  • часті стреси та емоційні шторми;
  • високі показники холестерину в крові;
  • інфекційні процеси в організмі;
  • гіподинамія, ведення малорухомого способу життя, відсутність фізичного навантаження.

Виділяється три ступені цереброваскулярної хвороби:

  1. Початкова. Внутрішні органи ще не змінені. Проте можуть відчуватися незначні порушення пам’яті, проблеми з вестибулярними функціями. Людина може відчувати постійну пригніченість і апатію.
  2. Прогресуюча. Погіршуються функції організму. При розумовій роботі людина змушена прикладати зусилля. Пам’ять і інтелектуальні здібності суттєво погіршуються. Людина відчуває труднощі з орієнтацією в просторі, порушуються функції моторики. Реалізувати навіть найпростіші функції стає непросто. Розвивається енурез, з’являється тремор кінцівок.
  3. Хронічна. На цьому етапі повністю втрачається можливість самообслуговування. Людині потрібна цілодобова допомога. Лікувати цереброваскулярну хворобу на цьому етапі неможливо, всі патологічні процеси є необоротніми.

Цереброваскулярні захворювання – це велика група неврогенних процесів. Таким чином, наведена класифікація сама по собі неоднорідна і включає безліч природних станів. Типізація також здійснюється за етапами захворювання. Загалом виділяють 3 загальних фази. Строго кажучи, оскільки цереброваскулярні захворювання різноманітні, вказаний метод поділу є вкрай умовним. Його неможливо застосувати до гострих станів, лише до хронічних.

  1. I Стадія. Клінічних проявів як таких немає. Головний біль, епізоди нудоти, втоми. Це єдині супутники. Проте, якщо дослідити пацієнта на збереження інтелектуальної діяльності, виявиться, що швидкість реакції та інтенсивність мислення нижче норми. Такого не повинно бути, особливо, якщо раніше людина приймала рішення, думала швидше. Майже однозначно такий ознака свідчить про ішемію головного мозку або виражену астенію нервової системи. Визначаються відхилення за допомогою інструментальних досліджень. Мінімум МРТ, ЕЕГ, допплерографія.
  2. II Стадія. Картина виражене. Цефалгія або біль в потиличній області, головокружіння, порушення орієнтації в просторі, нудота, блювання та інші моменти виникають регулярно, приступами. Інтенсивність ознак зростає порівняно з попередньою стадією. Додаються психічні компоненти: депресії, емоційні порушення, поведінкові відхилення. Швидкість мислення та його продуктивність значно зменшується. Тим часом адекватність збережена, реакції на зовнішні подразники відповідають нормі.
  3. III Стадія. Кінцева фаза або декомпенсація. Розвивається судинна деменція, схожа на хворобу Альцгеймера. З апатією, абулією (немає сил робити що-небудь), поведінковою неадекватністю, слабоумством, відсутністю здатності до навчання, запам’ятовування та відтворення інформації. У важких випадках хворий навіть не йде в туалет. Відмовляється від прийому їжі, йому потрібна допомога. На цій стадії людина беззахисна, стан відповідає глибокій інвалідності.

До ранніх симптомів цереброваскулярної хвороби відносяться: часті головні болі, зниження працездатності, порушення сну, депресія, погіршення пам’яті, підвищена стомлюваність, дратівливість.

Симптоми стають все більш інтенсивними та різноманітними на тлі зниження живлення тканин мозку. Головні болі стають частішими. Купірувати больовий синдром за допомогою звичайних медикаментозних засобів не вдається, з’являються напади загальної слабкості та запаморочення. При фізичних навантаженнях може темніти в очах, вранці з’являється шум у вухах, знижується розумова працездатність, людина важко згадує дати, події, з’являються фобії та необґрунтовані страхи, неврози та психози

При тяжкій формі цереброваскулярної хвороби спостерігаються поява іпохондрії, порушення мови та погіршення зору. Якщо не було розпочато лікування, симптоми посилюються. Можуть виникнути рухові порушення.

Діагностика цереброваскулярної хвороби включає в себе:

  • Загальний аналіз крові та сечі;
  • Взяття матеріалу для визначення протромбінового індексу;
  • Рентгенографія;
  • Електрокардіограма;
  • Дуплексне ангіосканування;
  • Добовий моніторинг кров’яного тиску;
  • Транскраніальна допплерографія;
  • Комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія головного мозку.

Після отримання результатів всіх призначених обстежень невролог встановлює максимально точний діагноз, після чого призначається курс належної терапії.

Лікування цереброваскулярної хвороби спрямоване на лікування основного захворювання та усунення порушень мозкових функцій.

Важливо усунути первинний патологічний процес, який покаже діагностика. Хронічна серцева недостатність коригується за допомогою глікозидів, протигіпертензивних засобів (бета-блокатори, інгібітори АПФ та антагоністи кальцію). Атеросклероз лікують статинами, які виводять холестерин і розчиняють утворені бляшки на ранніх етапах. Інфекційні, автоімунні артеріїти лікують гормональними засобами (дексаметазон, преднізолон), протизапальними нестероїдними препаратами. За необхідності використовують імуносупресори або антибіотики, залежно від генези хвороби. Антиагреганти (аспірин або гепарин) призначаються для запобігання розвитку тромбів та поліпшення протікання крові. Обов’язкові цереброваскулярні препарати, ноотропи (Актовегін, Гліцин, Пірацетам). Хірургічне лікування проводиться за показаннями: аневризми, мальформації, інші анатомічні дефекти судин, розпочатий атеросклероз та інші варіанти.

Показання для екстреної госпіталізації:

  • наростання загальномозкової симптоматики (блювання, запаморочення);
  • поява осередкової неврологічної симптоматики;
  • Порушення свідомості.

Показання для планової госпіталізації:

  • головний біль, що не купірується;
  • погіршення стану дитини за даними УЗДГ судин голови та за даними офтальмоскопії (очного дна);
  • виражені перепади артеріального тиску.

На ранніх стадіях цереброваскулярної недостатності повністю можливе одужання. На третьому етапі тотальної корекції досягти не завжди можливо, але все ще можна допомогти хворому вести відносно якісне життя. Інсульт знижує шанси на продовження біологічного існування. Наскільки — залежить від обсягу ураження, віку, статі, якості першої допомоги, реакції на лікування та безлічі інших факторів. Краще звертатися з цим питанням до кваліфікованого спеціаліста.

Профілактика цереброваскулярної хвороби важлива починаючи з 35 років. Дуже важливо повністю відмовитися від шкідливих звичок, оскільки вони значно сприяють порушенню роботи кровоносних судин. Крім того, важливо своєчасно лікувати патології серцево-судинної системи. При наявності гіпертонії слід приймати препарати, що дозволяють утримувати під контролем артеріальний тиск. Не менш важливе значення в профілактиці цереброваскулярної хвороби мають корекція ваги та правильне харчування. Зниження ваги сприяє не лише оздоровленню судин, але і зменшенню хронічно підвищеного артеріального тиску.

Правильне харчування в межах профілактики ЦВБ передбачає виключення з раціону копченостей, напівфабрикатів, маринадів, жирного м’яса та будь-яких смажених страв. Основу раціону повинні становити овочі сирими та на парі, каші різних видів, постне м’ясо та молочнокислі продукти. Їжу слід приймати невеликими порціями не менше 5 разів на день. Це дозволить значно прискорити обмін речовин і очистити судини від атеросклеротичних бляшок. У межах профілактики цереброваскулярної хвороби рекомендується виконувати доступні фізичні вправи, які сприяють покращенню загального стану кровоносної системи.