Бронхіт – це запальне захворювання бронхів, яке впливає на слизову оболонку або всю товщу стінки бронхів. Пошкодження та запалення бронхіального дерева може виникати як самостійний, ізольований процес (первинний бронхіт) або розвиватися як ускладнення на тлі існуючих хронічних захворювань і перенесених інфекцій (вторинний бронхіт). Пошкодження слизового епітелію бронхів порушує виділення секрету, рухливість війок та процес очищення бронхів. Розрізняють гострий і хронічний бронхіт, що відрізняються за етіологією, патогенезом і лікуванням.
Гострий бронхіт
Багато респіраторних захворювань, таких як ГРВІ та грип, часто проходять з проявами гострого бронхіту. Основними збудниками є віруси: риновіруси, ентеровіруси, коронавіруси, аденовіруси. На них припадає 90% всіх випадків. При цьому иіновіруси та ентеровіруси дають легке перебіг, а от коронавіруси та аденовіруси можуть стати причиною важких ускладнень.
Бактеріальні причини бронхіту зустрічаються значно рідше, і зазвичай збудниками стають різні бактерії. Відзначається, що при загостренні хронічного бронхіту бактерії у мокроті виділяються набагато частіше, ніж при гострій формі.
Гострий бронхіт може бути викликаний алергенами, а також впливом пилу, забрудненого чи задимленого повітря.
Бронхіт легень також може бути змішаним, коли поєднуються інфекційні та фізико-хімічні фактори, а також неуточненим, коли немає можливості визначити, що саме стало причиною розвитку захворювання. Головний ознакою гострого бронхіту є кашель, який виникає при наявних проявах ГРВІ чи іншої інфекції. Температура при бронхіті піднімається помірно, з’являються слабкість, насморк, погіршується самопочуття.
Спочатку кашель сухий, мокрота виділяється мало, при цьому приступи кашлю стають особливо турбують вночі. Через 3-4 дні сухий кашель змінюється на вологий, з великим виділенням мокроти.
При легкому перебігу хвороби озадишка не спостерігається. Якщо вона з’являється з часом, то це свідчить про ураження дрібних бронхів, що призводить до обструктивного бронхіту.
Загальний стан пацієнта при лікуванні нормалізується за кілька днів, а кашель може залишатися ще протягом 2-3 тижнів. Якщо температура не спадає, а лише підвищується, і загальний стан помітно погіршується, це свідчить про приєднання бактеріальної інфекції та розвиток ускладнень.
Хронічний бронхіт
Хронічний бронхіт – це тривале запальне захворювання бронхів, яке прогресує з часом та спричиняє структурні зміни та порушення функцій бронхіального дерева. Хронічний бронхіт перебігає з періодами загострень та ремісій, часто має прихований характер. Останнім часом спостерігається зростання захворюваності хронічним бронхітом через погіршення екології (забруднення повітря шкідливими домішками), широке поширення шкідливих звичок (куріння), високий рівень алергізації населення.
При тривалому впливі неблагополучних факторів на слизову оболонку дихального тракту розвиваються поступові зміни в будові слизової оболонки, підвищене виділення мокроти, порушення дренажної здатності бронхів та зниження місцевого імунітету. При хронічному бронхіті виникає гіпертрофія залоз бронхів, потовщення слизової оболонки. Прогресування склеротичних змін стінки бронхів призводить до розвитку бронхоектазів, деформуючого бронхіту. Зміни у провідній здатності бронхів значно порушують вентиляцію легень.
Причини бронхіту
Бронхіт може бути викликаний бактеріальною, вірусною або грибковою інфекцією. У деяких випадках захворювання спричинюється атиповими збудниками – хламідіями і мікоплазмами. Часто трапляється так, що бронхіт починається як вірусне захворювання, а потім почате запалення створює сприятливе середовище для розвитку вже бактеріальної інфекції.
Бронхіт може бути ускладненням вірусних захворювань верхніх дихальних шляхів (ОРВІ, грип). У дітей такі інфекційні захворювання, як кір або коклюш, можуть призвести до ускладнення у вигляді бронхіту. Запальний процес, як звичайно кажуть, “спускається” по дихальних шляхах: спочатку запалюється носоглотка, горло, потім – трахея, далі настає черга бронхів. Якщо не почати вчасно ефективне лікування, запалення може перейти на легеневу тканину, і почнеться запалення легень (пневмонія). Тому так важливо своєчасно звертатися до лікаря.
Бронхіт зазвичай розвивається в умовах пониженого імунітету. Здоровий організм, як правило, не чутливий до інфекцій. Із віком імунітет ослаблюється, і ймовірність захворювання збільшується. Люди старше 50 років належать до групи підвищеного ризику захворювання бронхітом.
Симптоми бронхіту
Симптоми хронічного бронхіту:
Хронічний бронхіт виникає, як правило, у дорослих після багаторазового перенесення гострих бронхітів або при тривалому подразненні бронхів (дим від сигарет, пил, вихлопні гази, пари хімічних речовин). Симптоми хронічного бронхіту визначаються активністю захворювання (гострим періодом, ремісією), характером (обструктивний, необструктивний), наявністю ускладнень.
Основне проявлення хронічного бронхіту – це тривалий кашель протягом кількох місяців більше 2 років підряд. Кашель, як правило, вологий, з’являється вранці, супроводжується виділенням незначної кількості мокроти. Посилення кашлю спостерігається в холодну, вологу погоду, а затихання – в сухий теплий період року. Загальне самопочуття пацієнтів при цьому практично не змінюється, кашель для курців стає звичним явищем. Хронічний бронхіт з часом прогресує, кашель посилюється, набуває характеру приступів. З’являються скарги на гнойну мокроту, нездужання, слабкість, втомлюваність, потиливість вночі.
Симптоми гострого бронхіту:
Основний клінічний симптом гострого бронхіту – низький грудний кашель – з’являється зазвичай на тлі вже існуючих проявів гострої респіраторної інфекції або одночасно з ними. У пацієнта відзначають підвищення температури (до помірно високої), слабкість, нездужання, закладеність носа, насморк. На початку захворювання кашель сухий, з обмеженою мокротою, який посилюється вночі. Часті напади кашлю викликають болісні відчуття в м’язах черевного преса і грудної клітки. Через 2-3 дні починає відходити мокрота (слизиста, слизисто-гнійна), і кашель стає вологим і м’яким. В легенях вислуховуються сухі і вологі хрипи. У неускладнених випадках гострого бронхіту одишки не спостерігається, а її поява свідчить про ураження дрібних бронхів і розвиток обструктивного синдрому. Стан хворого нормалізується протягом кількох днів, кашель може ще тривати кілька тижнів. Тривала висока температура свідчить про долучення бактеріальної інфекції та розвиток ускладнень.
Діагностика
Перш ніж розпочати лікування, необхідно провести діагностику бронхіту, щоб зрозуміти його походження та знайти збудника хвороби (якщо він присутній).
Діагностика різних форм бронхіту ґрунтується на вивченні клінічної картини захворювання та результатах досліджень та лабораторних аналізів:
- Загального аналізу крові та сечі;
Імунологічного та біохімічного аналізів крові;
Рентгенографії легень;
Спірометрія, пікфлоуметрія;
Бронхоскопія, бронхографія;
ЕКГ, ехокардіографії;
Мікробіологічного аналізу мокротиння.
Для виключення гіпоксії, особливо при підозрі на бронхіоліт, рекомендується провести контроль сатурації.
Лікування бронхіту
Як лікувати бронхіт?
Зазвичай пацієнтів із цим діагнозом лікують амбулаторно. Якщо кашель при бронхіті легкий, достатньо немедикаментозних заходів. Щоб мокрота легше відходила, пийте більше рідини, зволожуйте повітря у приміщенні. Це особливо актуально взимку та влітку. При сухому виснажливому кашлі лікар може призначити препарати, що пригнічують кашельний рефлекс у головному мозку. Якщо бронхіт ускладнюється бактеріальною інфекцією, лікар вибере антибіотик.
Ліки від бронхіту слід приймати лише за призначенням лікаря. Антибіотик призначає лікар при наявності показань до його застосування, наприклад, для лікування вираженої бактеріальної інфекції.
Хронічний бронхіт вимагає тривалого лікування як у період загострення, так і у період ремісії. Під час загострення бронхіту, при гнойній мокроті призначаються антибіотики (після визначення чутливості до них виділеної мікрофлори), розріджуючі мокроту та відхарковуючі препарати. У випадку алергічної природи хронічного бронхіту необхідний прийом антгістамінних препаратів. Обов’язково тепле пиття (мінеральна вода, чай з малиною, медом). Іноді проводять лікувальну бронхоскопію, з промиванням бронхів різними лікарськими розчинами (бронхіальний лаваж). Показана дихальна гімнастика і фізіотерапія (інгаляції, УФЧ, електрофорез). В домашніх умовах можна використовувати гірчичники, медичні банки, зігріваючі компреси. Для підвищення стійкості організму приймають вітаміни та імуностимулятори. Поза загостренням бронхіту бажано санаторно-курортне лікування. Дуже корисні прогулянки на свіжому повітрі, які нормалізують дихальну функцію, сон і загальний стан. Якщо протягом 2 років не спостерігається загострень хронічного бронхіту, хворого знімають з диспансерного спостереження у пульмонолога.
Терапія гострого бронхіту може включати противірусні препарати: інтерферон (інтраназально), при грипі – ремантадин, рибавірин, при аденовірусній інфекції – РНК-азу. У більшості випадків антибіотики не застосовуються, за винятком випадків приєднання бактеріальної інфекції, при затяжному перебігу гострого бронхіту, при вираженій запальній реакції за результатами лабораторних аналізів. Для поліпшення виділення мокроти призначають муколітичні та відхарковуючі засоби (бромгексин, амброксол, відхарковуючий трав’яний збір, інгаляції з содовим і солевими розчинами). У лікуванні бронхіту використовують вібраційний масаж, лікувальну гімнастику, фізіотерапію.
Профілактика бронхіту
Більшість випадків гострого бронхіту пов’язані з грипом. Тому вакцинація допоможе зменшити ризик важкого перебігу інфекції. Щорічного щеплення найбільше потребують вагітні жінки у другому і третьому триместрах, літні люди та особи, які страждають на хронічні захворювання. Вакцинація буде корисною всім, чиє професійне оточення пов’язане з постійним контактом з іншими людьми.
Якщо ви не встигли вкцинуватись, скористайтеся екстреною медикаментозною профілактикою після контакту з хворою людиною – приймайте противірусні препарати. Дотримуйтеся інших заходів щодо запобігання ГРВІ:
- правильно використовуйте захисну медичну маску, особливо в місцях скупчення людей (громадському транспорті, торгових центрах, поліклініках);
- частіше мийте руки;
- старайтеся не доторкатися пальцями до носа, не тертіть очі;
- підтримуйте імунітет: більше гуляйте на свіжому повітрі, займайтеся фізичними вправами, правильно і регулярно харчуйтеся, починайте пити вітаміни задовго до початку сезонної епідемії.
Якщо ви захворіли ГРВІ, намагайтеся уникнути ускладнень: виконуйте призначення лікаря та уникайте
перенапруги.
| Інформація є узагальненою та надається з ознайомлювальною метою. За перших ознак хвороби зверніться до лікаря. Самолікування небезпечне для здоров’я! |