Бокавірусна інфекція (бокавірус) (МКБ-10: В33.8) — захворювання, що виявляється ураженням дихальних шляхів, часто в поєднанні з гастроінтестинальним синдромом.
Причини бокавірусної інфекції
Бокавірус (також відомий як HBoV або бокавірус людини) є невеликим (розміром 20 нм) вірусом без оболонки із єдиною ланкою ДНК, яка утворює його геном. Рід бокавірус є членом сімейства Parvoviridae, і на сьогодні ідентифіковані три штами: HBoV-1, HBoV-2 і HBoV-3.
Більшість бокавірусних інфекцій є респіраторними і пов’язані з HBoV-1. Симптоматична хвороба вражає дуже молодих людей віком від 6 до 24 місяців. Бокавіруси можуть вражати дорослих, але у дорослих, здається, набагато рідше проявляються симптоми. Точна причина бокавірусної інфекції повністю не вивчена, але вважається, що передається через дихальні шляхи, такі як кашель чи чхання.
Бокавірус – це новий рід вірусів, який був виявлений у 2005 році в виділеннях з верхніх дихальних шляхів гостро хворих дітей. Назва бокавірусу була отримана шляхом поєднання назви парвовірусу великої рогатої худоби з минутвірусом собак, з яким бокавірус має деякі спільні генетичні та структурні характеристики. ICTVdB (База даних Міжнародного комітету з таксономії вірусів) детально описала його геном і структуру.
Симптоми
Бокавірусна інфекція входить до структури гострих респіраторно-вірусних захворювань у дітей.
Для неї характерні гострий початок, лихоманка, насморк, приступоподібний кашель, схожий на коклюш, одишка, блювота, рідкі, диспептичного характеру випорожнення.
Діапазон ураження дихальних шляхів при бокавірусній інфекції широкий: носоглотка, гортань, трахея, бронхи (великі, середні, малі), що разом із лихоманкою та інтоксикацією зближує бокавірусну інфекцію з грипом.
Ураження малих бронхів, бронхіол з розвитком бронхіоліту, супроводжуючогося гострою дихальною недостатністю, обструкцією нижніх дихальних шляхів, появою нав’язливого кашлю, схожого на коклюш, викликає схожість із респіраторно-синцитіальним вірусом (РС) та метапневмовірусними інфекціями.
Отже, при бокавірусній інфекції уражаються як верхні, так і нижні дихальні шляхи, що в поєднанні з гастроінтестинальним синдромом та лихоманкою формує тяжкі форми інфекційного процесу.
Ураження шлунково-кишкового тракту (ШКТ) вимагає ретельного лабораторного обстеження для виключення ролі інших кишкових вірусів та патогенної мікрофлори.
Діагностика бокавірусної інфекції
Більшість дослідників дійшли висновку, що “бокавірусна інфекція” є асоціативним діагнозом, оскільки остаточно не доведено, що вірус викликає хворобливий стан.
Дослідники, однак, використовують полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) для виявлення вірусів у відсмоктаних матеріалах з носоглотки (NPA) та пробах крові і діареї. Ці тести на ПЛР визначають генетичний матеріал вірусів, але вони не є широкодоступними. Багато дослідників використовують терміни “виявлений бокавірус” чи “пов’язаний з” замість “остаточно діагностована бокавірусна інфекція”, коли вони обговорюють пацієнтів із симптомами, описаними вище. В будь-якому випадку багато дослідників, які працюють із цими хворими дітьми, однозначно підозрюють, що бокавірус відіграє певну роль у процесі захворювання.
Лікування
Етіотропна противірусна терапія відсутня. Лікування легких форм може обмежуватися призначенням рекомбінантного інтерферону альфа-2b, індукторів інтерферону та симптоматичних засобів. Бронхіт, бронхіоліт лікують з урахуванням загальновизнаних рекомендацій.
| Інформація є узагальненою та надається з ознайомлювальною метою. За перших ознак хвороби зверніться до лікаря. Самолікування небезпечне для здоров’я! |