Агорафобія

Агорафобія – це тривожний патологічний розлад, що виражається у страху перебування в місцях з великою кількістю людей, на широких майданчиках та вулицях, у відкритих просторах.

У 50% випадків агорафобія розвивається на тлі існуючих панічних розладів та невротичних патологій, таких як соціофобія та приступи непереборного страху.

Передумови появи агорафобії можуть спостерігатися у ранньому віці, але у дітей цей розлад зустрічається рідше, ніж у дорослих після 35 років. При цьому захворюваність агорафобією у жінок спостерігається набагато частіше, ніж у чоловіків.

Причини агорафобії

Причини агорафобії практично неможливо точно визначити. Науковці, які досліджують цю проблему протягом багатьох років, не можуть прийти до єдиного висновку. Проте існують ряд факторів, які можуть спровокувати прояв агорафобії:

• Будь-яка тяжка психологічна ситуація, у якій людина опиняється поза домом (п’яна сварка, автокатастрофа, терористичний акт), формує хибний стереотип, що перебування поза домом є небезпечним для життя;
• Різноманітні психологічні розлади особистості, такі як соціофобія, панічні напади, панічні розлади;
• Проблеми з орієнтацією в просторі, коли у натовпі або на відкритому місці людина втрачає орієнтири і починає відчувати страх;
• Підвищена емоційність, соціальна вразливість.

Вважається, що причиною агорафобії може стати комплекс фізичних і психологічних факторів.

Класифікація агорафобії

Класифікація агорафобії включає два типи захворювання:

• Агорафобія з панічними нападами, яка характеризується внутрішньою тривогою, панікою, тривожністю у випадках, коли людина опиняється серед людей або на відкритому просторі. Хворі приділяють велике значення внутрішнім переживанням, які насправді не помітні для інших.
• Агорафобія без панічних нападів, коли пацієнти відчувають страх вийти з дому, піти в магазин або поїхати на громадському транспорті через те, що напад паніки може спіймати їх зненацька.

Симптоми агорафобії

Симптоми агорафобії включають емоційне напруження, що виникає при нападах неконтрольованого страху, яке негайно відбивається на роботі внутрішніх органів, провокуючи спазми судин, м’язів тіла, діафрагми, кишечника, шлунка та бронхів. Для забезпечення кров’ю стиснутого напруженням тіла серцеві м’язи змушені збільшити кількість скорочень. Саме тому страх або тривога супроводжуються прискореним серцебиттям.

Співвідносно виділяють такі основні симптоми агорафобії:

• Неконтрольована паніка тривалістю 10 хвилин і більше;
• Поскорене серцебиття, дихання, пульс;
• Втрата контролю над власними діями;
• Сильне виділення поту, неконтрольоване тремтіння тіла;
• Гострий викид адреналіну в кров;
• Нудота, блювота, діарея;
• Запаморочення, дзвін у вухах, передзнепритомний стан;
• Немотивований страх смерті.

Діагностика агорафобії

Діагноз встановлюють психіатр і психотерапевт на підставі скарг пацієнта та оцінки ситуацій, які він описує. Важливим критерієм для остаточного рішення є результати тесту на агорафобію. Хворому задають питання щодо появи страху і тривоги, складені групою клінічних психологів, для підтвердження захворювання.

У випадку, якщо у хворого спостерігаються соматичні відхилення, спеціаліст призначає наступні дослідження:

• Загальний аналіз крові.
• Біохімічний аналіз крові.
• Загальний аналіз сечі.
• Електрокардіографія.
• Електроенцефалографія.
• МРТ головного мозку.

Залежно від кожного конкретного випадку можуть бути призначені інші методи діагностики.

Лікування агорафобії

Лікування агорафобії проводиться двома основними методами, які переважно використовують у комплексі:

1. Спеціальні лікарські препарати (транквілізатори та антидепресанти);
2. Певні види психотерапії (включаючи гіпноз).

Звернувшись вчасно за допомогою до кваліфікованого спеціаліста, необхідно набратися терпіння та точно слідувати всім його рекомендаціям. Процес відновлення досить тривалий, але отриманий результат вартий витраченого на нього часу. Якщо агорафобію не лікувати, значно підвищується ризик розвитку тривожних розладів, депресії, наркоманії або алкоголізму. Агорафобія – це серйозна психологічна проблема сучасного суспільства. Покоління дітей, які виростають за моніторами комп’ютерів, ноутбуків, планшетів, зростає. Для них звичайний безпечний світ знаходиться з іншого боку екрана, а за вікнами квартири світ незрозумілий, агресивний і ворожий. Вони віддають перевагу безконтактному спілкуванню через скайп, соціальні мережі, чати та ICQ. Продукти, одяг, побутові прилади можна замовити через інтернет-магазини з доставкою додому. Все більше людей віддають перевагу працювати вдома через інтернет. Все це зводить до мінімуму необхідність виходити за межі житла і може стати серйозною передумовою до розвитку масової агорафобії в майбутньому.

Ускладнення агорафобії

Найбільш небезпечним ускладненням розладу є обмеження життєвої активності та розвитку хворого. Багато пацієнтів, які страждають агорафобією, можуть не виходити з дому кілька років. Це призводить до їх безпорадності та загальної залежності від оточення.

Наслідком патології також є:

• розвиток хронічної депресії;
• прояв інтересу до психоактивних і заборонених речовин;
• розлад особистості;
• нанесення умисної шкоди оточуючим;
• здійснення суїцидальних дій.

Профілактика агорафобії

Як і будь-який інший тривожний розлад, агорафобію можна запобігти. Основні профілактичні заходи включають в себе ведення здорового способу життя, правильне харчування, підтримку фізичної активності, уникнення провокуючих факторів, використання прийомів у боротьбі зі стресом та дотримання режиму дня.

При своєчасному зверненні за лікуванням шанси на одужання зростають. Особиста мотивація пацієнта та свідомий контакт з лікарями – запорука 100% позбавлення від внутрішнього страху та тривожності.

Інформація є узагальненою та надається з ознайомлювальною метою. За перших ознак хвороби зверніться до лікаря. Самолікування небезпечне для здоров’я!