Агнозія — це порушення розпізнавання зорових, слухових або тактильних відчуттів при нормальному функціонуванні сприймаючого апарату. Відповідно до локалізації ураження церебральної кори, стан характеризується нерозумінням побаченого, почутого, невпізнаванням предметів при дотику, розладом сприйняття власного тіла.
Діагностується за даними дослідження психоневрологічного статусу, результатами нейровізуалізації (КТ, МРТ, МСКТ головного мозку).
Лікування здійснюється етіотропними, судинними, нейрометаболічними, холінестеразними фармпрепаратами у поєднанні з психотерапією, логопедичними заняттями.
Причини агнозії
Гностичні порушення зумовлені патологічними змінами вторинних проекційно-асоціативних полів мозкової кори. Етіофакторами ураження зазначених зон виступають:
- Гострі порушення мозкового кровообігу. Агнозія виникає внаслідок загибелі нейронів вторинних полів в області ішемічного або геморагічного інсульту.
- Хронічна ішемія мозку. Прогресуюча недостатність церебрального кровообігу призводить до деменції, що включає гностичні розлади.
- Пухлини головного мозку. Ураження вторинних коркових полів є наслідком росту пухлини, що призводить до здавлення та руйнування навколишніх нейронів.
- Черепно-мозкова травма. Агнозія зустрічається переважно при забої головного мозку. Розвивається внаслідок пошкодження вторинних зон кори в момент травми і в результаті посттравматичних процесів (утворення гематом, запальних змін, мікроциркуляторних порушень).
- Енцефаліт. Може мати вірусну, бактеріальну, паразитарну, поствакцинальну етіологію. Супроводжується дифузними запальними процесами в церебральних структурах.
- Дегенеративні захворювання ЦНС: хвороба Альцгеймера, лейкоенцефаліт Шильдера, хвороба Піка, хвороба Паркінсона.
Патогенез
Церебральна кора має три основні групи асоціативних полів, які забезпечують різнорівневий аналіз інформації, що надходить до мозку. Первинні поля пов’язані з периферичними рецепторами, приймають імпульси від них. Вторинні асоціативні зони кори відповідають за аналіз і узагальнення інформації, що надходить із первинних полів. Далі інформація передається до третинних полів, де здійснюється вищий синтез і вироблення завдань поведінки. Дисфункція вторинних полів призводить до порушення зазначеного ланцюга, що клінічно проявляється втратою здатності розпізнавати зовнішні подразники, сприймати цілісні образи. При цьому функція аналізаторів (слухового, зорового і т. д.) не порушена.
Класифікація
Залежно від області ураження в клінічній неврології агнозія класифікується на такі основні групи:
1. Слухова агнозія
Слухова агнозія виникає внаслідок ураження слухового аналізатора. Якщо пошкоджена скронева частина лівої півкулі, то відбувається порушення фонематичного слуху, що характеризується втратою здатності розрізняти звуки мови, що може призвести до розладу самої мови у вигляді сенсорної афазії. При цьому експресивна мова хворого перетворюється на так званий “словесний салат”. Також може виникнути порушення письма під диктовку та читання вголос. При пошкодженні правої півкулі хворий перестає розпізнавати абсолютно всі звуки і шуми. Якщо уражені передні відділи мозку, то всі процеси відбуваються зі збереженням слухової і зорових систем, але з порушенням загального сприйняття і розуміння ситуації. Найчастіше цей вид слухової агнозії спостерігається при психічних захворюваннях.
Аритмія слухової агнозії характеризується нездатністю розуміти і відтворювати певний ритм. Патологія проявляється при ураженні правої скроні. Окремим видом слухової агнозії можна виділити процес, який проявляється порушенням розуміння інтонації мови інших людей, також виникає при правоскроневому ураженні.
2. Зорова агнозія
Зорова агнозія — це порушення здатності розпізнавати предмети та їх зображення при повному збереженні зору. Виникає при численних ураженнях потиличної частини кори головного мозку. Зорова агнозія підрозділяється на кілька підвидів:
- Симультанна агнозія — це порушення здатності сприймати групу зображень, які утворюють єдине ціле. При цьому хворий може розрізняти окремі і завершені образи. Розвивається внаслідок ураження області, де змикаються потилична, тім’яна і скронева частки головного мозку.
- Колірна агнозія — це нездатність розрізняти кольори при збереженому кольоровому зорі.
- Буквена агнозія — неможливість розпізнавати букви. Ця патологія називається “набутою неписьменністю”. При збереженні мови, хворі не можуть ні писати, ні читати. Розвивається при пошкодженні домінантної півкулі потиличного відділу.
3. Тактильна агнозія
Тактильна агнозія — це порушення розпізнавання форм і предметів на дотик. З’являється після ураження тім’яної частки правої або лівої півкулі. Існує кілька видів агнозії подібного характеру:
- Предметна агнозія — патологія, при якій хворий не може визначити розмір, форму і матеріал предмета, при цьому він здатний визначити всі його ознаки.
- Тактильна агнозія — нездатність розпізнавати букви і цифри, намальовані на руці пацієнта.
- Пальцева агнозія — патологія, яка характеризується порушенням визначення назв пальців рук під час дотику до них при закритих очах хворого.
- Соматоагнозія — нездатність розпізнавати частини тіла і їхнє розташування відносно одне до одного.
4. Просторова агнозія
Просторова агнозія характеризується неможливістю розпізнавати просторові образи і орієнтуватися на місці. В таких ситуаціях хворий не може відрізнити праве від лівого, плутає розташування стрілок на годиннику і в словах змінює букви місцями. Проявляється внаслідок ураження тім’яно-потиличної частки. Диффузні порушення коркових структур можуть призвести до синдрому, при якому хворий ігнорує половину простору. В такому варіанті просторової агнозії він абсолютно не помічає предмети або зображення, розташовані з одного боку (наприклад, з правого). Під час перемальовування він зображує тільки частину малюнка, стверджуючи, що іншої частини взагалі не існує.
5. Анозогнозія
Серед усіх інших форм цієї патології, виділяють особливий вид агнозії — так звану анозогнозію (синдром Антона-Бабінського). Ця патологія характеризується запереченням хворим свого захворювання або зниженням критичності його оцінки. Виникає при ураженнях субдомінантної півкулі.
Діагностика
Обстеження спрямоване на виявлення агнозії та пошук її причини. Визначення клінічної форми агнозії дозволяє встановити локалізацію патологічного процесу в головному мозку. Основними діагностичними методами є:
- Опитування пацієнта та його близьких. Мета — встановити скарги, початок захворювання, його зв’язок з травмою, інфекцією, порушеннями церебральної гемодинаміки.
- Неврологічний огляд. У ході дослідження неврологічного та психічного статусу, поряд з агнозією, лікар-невролог виявляє ознаки внутрішньочерепної гіпертензії, осередковий неврологічний дефіцит (парези, розлади чутливості, порушення з боку черепно-мозкових нервів, патологічні рефлекси, зміни когнітивної сфери), характерні для основного захворювання.
- Консультація психіатра. Необхідна для виключення психічних розладів. Включає патопсихологічне обстеження, дослідження структури особистості.
- Томографічні дослідження. КТ, МСКТ, МРТ головного мозку дозволяють візуалізувати дегенеративні процеси, пухлини, запальні осередки, зони інсульту, травматичного пошкодження.
Агнозія є лише синдромом, синдромальний діагноз може мати місце на початковому етапі діагностики. Результатом вищезазначених досліджень має бути встановлення повного діагнозу основного захворювання, до клінічної картини якого входить розлад гнозису.
Лікування агнозії
Терапія спрямована на пригнічення основного захворювання. Консервативне лікування використовує різні групи препаратів: антибіотики, противірусні засоби, антиагреганти, тромболітики.
Хірургічне лікування необхідне при травмах та пухлинах. Прогноз залежить від тяжкості основного захворювання та віку пацієнта. При травмі середнього ступеня важкості та інфекції, якщо лікування розпочато без затримок, людина одужує. У всіх інших випадках прогноз невтішний.
| Інформація є узагальненою та надається з ознайомлювальною метою. За перших ознак хвороби зверніться до лікаря. Самолікування небезпечне для здоров’я! |