Агалактія

Агалактія – досить рідкісне явище, коли у жінки після пологів абсолютно немає молока. Частіше спостерігається так звана гіпогалактія – недостатня секреція грудного молока. Такий стан потребує всебічної діагностики мамолога для встановлення причин і можливого лікування. У деяких випадках (первинний тип патології) лікування агалактії неможливе.

Причини та фактори ризику агалактії

Причини відсутності молока у матері в післяпологовому періоді:

  • патологія тканини молочної залози (відсутність залозистого компонента);
  • нейрогормональні порушення;
  • деякі супутні захворювання;
  • токсикоз на пізніх термінах вагітності;
  • інфекційно-запальні захворювання, перенесені під час вагітності або в післяпологовому періоді;
  • ускладнення вагітності, пологів і післяпологового періоду (включаючи кровотечу під час пологів);
  • травматичні акушерські втручання;
  • інтенсивний психоемоційний стрес.

Молочна залоза складається з залозистої, з’єднувальної і жирової тканин. Від шкіри в товщу залози проростають щільні з’єднувальнотканинні перегородки, що ділять орган на 15-20 частин, заповнених залозистою тканиною з протоками, в яких відбувається вироблення та виділення молока. Решта обсягу органа сформована жировою клітковиною. Відсутність залозистої тканини в молочних залозах – рідка вроджена патологія. У цьому випадку немає анатомічного субстрату для утворення та виділення молока.

До повної необоротної відсутності молока можуть привести гормональні порушення, зокрема порушення секреції пролактину. Пролактин (лактотропний, або лактогенний гормон) синтезується в структурах головного мозку і відповідає за вироблення молозива, сприяє його перетворенню в дозріле молоко, стимулює розвиток молочних залоз. При порушенні секреції названого гормону вироблення молока припиняється. Інші фактори, як правило, стають причиною виникнення оборотної (вторинної) агалактії, яка піддається корекції. Лікування першинної агалактії не представляється можливим; новонароджений переводиться на штучне годування.

Класифікація

При класифікації агалактії мамолог враховує фактори, що її спровокували, період виникнення патології. Основним критерієм для поділу є можливість або неможливість відновлення лактації.

Захворювання поділяють на такі види:

  1. Первинна агалактія. Це абсолютний стан, коли секреції молока не було і її неможливо запустити через сильні анатомічні і фізіологічні патології: аномалії розвитку грудей, порушення ферментативної системи, сильні патології ендокринної системи. Первинна форма практично не піддається лікуванню.
  2. Вторинна агалактія. Це відносний стан, коли жінка фізіологічно може продукувати молоко або раніше його виробляла, але лактація припинилась через зовнішні фактори, виникнення захворювань. Цей тип агалактії зазвичай піддається лікуванню.

Симптоми У нормі молозиво починає вироблятися з 30-ї тижня вагітності, до 3-5 діб після пологів його змінює переходне, а потім дозріле молоко. При первинній агалактії відсутнє як молоко, так і молозиво. В певних випадках можливе виділення невеликої кількості молозива, яке повністю припиняється через 2-3 доби після пологів. У зв’язку з неефективністю лактогенезу коригувати цей стан не є можливим.

При вторинній агалактії можливе або повне відсутність молока з моменту пологів і в післяпологовому періоді, або припинення лактації через кілька днів після її початку. При комплексній терапії, як правило, вдається відновити нормальне функціонування молочних залоз. При правильному лікувальному підході вторинна агалактія в більшості випадків піддається корекції.

Діагностика

Діагностика патології полягає в пошуку причини, що її спровокувала, оскільки симптом захворювання – відсутність молока – дуже чіткий. Оскільки факторів, що спричиняють агалактію, багато, то й обстеження буде потрібне всебічне.

Зазвичай лікар-мамолог призначає жінці наступні процедури:

Гормональні дослідження крові. Оскільки на секрецію молока впливають гормони, то потрібно оцінити їх рівень, особливо пролактину. Це необхідно для діагностики як першої, так і другої форми захворювання. Жінці також рекомендується перевірити рівень тиреотропного гормону, оскільки до припинення лактації можуть призводити захворювання щитоподібної залози.

УЗД. Ультразвукове обстеження молочної залози дає точну картину її сформованості. Така діагностика важлива для виключення первинного (абсолютного) типу агалактії.

МРТ. Якщо обстеження за допомогою УЗД не дає точної картини, то для уточнення може призначатися МРТ.

КТ мозку. За синтез гормонів, необхідних для лактації, відповідає гіпофіз, тому при діагностиці необхідно виключити наявність пухлин та інших ушкоджень.

Інші методи діагностики призначаються пацієнткам профільними спеціалістами з урахуванням підозри на той або інший фактор, що спровокував припинення лактації, якщо первинна форма агалактії не підтвердилась.

У цьому випадку жінці необхідно відвідати ендокринолога, інфекціоніста, терапевта, психотерапевта. Також обов’язкова консультація акушера-гінеколога та обстеження на можливу відбувшуся вагітність (якщо лактація була нормальною, а потім припинилась).

Лікування

Абсолютна або первинна агалактія не піддається лікуванню.

Якщо під час діагностики вона підтверджується, то необхідно перевести малюка негайно на штучне годування, використовуючи сухі суміші – аналоги грудного молока.

У випадку, коли захворювання вторинне, носить відносний характер, то мамолог призначає терапію на 1-2 тижні з урахуванням фактора, який спровокував зникнення молока.

Якщо немає факторів, які блокують синтез пролактину (патології гіпофіза, травми, прийом лікарських засобів), то перш за все використовуються традиційні заходи з відновлення лактації.

До них відносяться наступні:

  • стимуляція сосків механічним способом;
  • масаж за допомогою акушерки або медсестри;
  • часте прикладання малюка до грудей.

При цьому важливо організувати максимально можливе спільне перебування дитини та матері.

Для лікування агалактії в клініці мамології практикується комплексна терапія, яка включає:

  • залучення психотерапевтів і психологів для стабілізації емоційного стану пацієнта;
  • використання фізіотерапії, рефлексотерапії, щоб налагодити роботу нервової системи;
  • нормалізацію режиму дня з достатньою кількістю сну, відпочинку;
  • оптимізацію раціону та режиму харчування з достатньою кількістю калорій, переважанням натуральних продуктів;
  • прийом вітамінів, мінеральних комплексів для запобігання або усунення їх дефіциту.

У рідких випадках пацієнтці призначають прийом лактогенних гормонів для посилення лактації через можливі ризики для немовляти.

Також жінці рекомендується специфічна терапія, спрямована на усунення факторів, що спровокували втрату молока.

У випадку запальних процесів це можуть бути наступні призначення:

  • курс антибіотиків;
  • нестероїдні протизапальні препарати;
  • засоби для активізації імунітету.

Ускладнення

Для жінки агалактія сама по собі не представляє загрози ні для життя, ні для здоров’я.

Небезпека існує для малюка. Якщо захворювання не визначити вчасно, то у нього може розвинутися гіпотрофія.

Ускладнення у жінки можливі при неправильному лікуванні.

Спроби прикладання малюка до грудей без виділення молока (з метою активізації процесу розсмоктування грудей) можуть призвести до тріщин, екземи та інших ушкоджень соска, зони навколо нього.

З цієї причини захворювання потребує своєчасної діагностики та лікування.

Прогноз та профілактика

Прогноз для грудного вигодовування є неблагоприємним у випадку первинної агалактії. З комплексним підходом до лікування вторинної агалактії прогноз сприятливий: у більшості випадків вдається відновити вироблення молока.

Профілактика первинної агалактії неможлива.

Профілактика вторинної агалактії включає:

  • нормалізацію режиму;
  • вітамінізовану висококалорійну дієту майбутньої матері і родильниці;
  • усунення психоемоційних навантажень;
  • уникнення стресових ситуацій;
  • фізіологічну стимуляцію лактації;
  • своєчасну терапію супутніх захворювань.
Інформація є узагальненою та надається з ознайомлювальною метою. За перших ознак хвороби зверніться до лікаря. Самолікування небезпечне для здоров’я!