Постковідний синдром

У багатьох людей, які перехворіли на нову коронавірусну інфекцію, можуть залишатися наслідки, що тривають протягом трьох або більше місяців після самої хвороби. Цей стан стали називати окремим терміном – лонг-ковід або так званим постковідним синдромом.

За даними ВОЗ, він розвивається у 10-20% людей, які перехворіли коронавірусною інфекцією. Дослідження показують, що прояви хвороби не залежать від тяжкості перенесеної інфекції. Зараз постковідний синдром об’єднує понад 200 симптомів, які виявляються у людини через 3 місяці після початку інфекції COVID-19 і тривають понад 2 місяці.

Хвороба вимагає особливого контролю та детального вивчення з боку системи охорони здоров’я, оскільки помітно погіршує якість життя.

До цих тривалих симптомів відносяться проблеми, які виникають хвилями або постійно:

  • паралізуюча слабкість;
  • неповний вдих, тяжкість за грудиною;
  • головний біль, болі в м’язах, суглобах;
  • втрата нюху, спотворення запаху, смаку;
  • втрата пам’яті, “туман в голові”, дезорієнтація у просторі, порушення сну, тривога і панічні атаки;
  • розлади шлунково-кишкового тракту, діарея;
  • тривале підвищення/зниження температури тіла, або стрибки температури.

Основна причина розвитку цього синдрому – це зараження коронавірусом із розвитком певної клінічної симптоматики інфекції. Дані ВООЗ за термінами клінічного одужання при різних ступенях тяжкості COVID-19 сильно відрізняються. Так, якщо цей легкий перебіг хвороби, клінічно пацієнти одужують у період близько 2 тижнів, при перебігу середньої тяжкості та тяжкої інфекції – в межах від 3 до 6 тижнів.

Є кілька гіпотез, які не суперечать одна одній. З них слід виділити кілька основних.

  • Пряме ураження органів пацієнта. Вірус SARS-CoV-2 прямо пошкоджує клітини легень, серця, кровоносних судин, мозку, нирок, шлунка та кишечника.
  • Тромби. Вірус викликає запалення внутрішньої оболонки кровоносних судин (ендотелій, васкуліт), що призводить до проблем із згортанням крові. Наявність мікротромбів у кров’яному руслі виводить з ладу органи, що отримують обильне кровопостачання, такі як серце, нирки, надниркові залози, щитоподібна залоза, статеві залози, мозок та інші.
  • Вірус викликає надмірну відповідь імунної системи. Провокуються аутоімунні реакції. Виникає хронічне запалення внаслідок активації опасистих клітин, які виділяють велику кількість медіаторів.
  • Вірус нейтротропний, що ушкоджує клітини головного мозку та великих нервів, викликаючи велику різноманітність симптомів, від проблем зі сном та тривожних розладів до порушень ритму серцевої діяльності та дихання.

Крім основних причин постковідного синдрому, виділяють ще й низку факторів ризику, які підвищують ймовірність формування даної патології. За даними узагальнених спостережень, особливо часто постковідний синдром може визначатися у наступної групи людей:

  • Люди старше 50-60 років.
  • Ті, хто переніс важку форму хвороби, довго перебував на ШВЛ.
  • Особи, що мають різні хронічні патології, включаючи серйозні проблеми з серцем, судинами та легенями, ожиріння та діабет, гіпертонію, аутоімунні процеси.

Перенесена коронавірусна інфекція та наступний за нею постковід можуть серйозно погіршувати якість життя приблизно у третини осіб. Багато людей із тривалими наслідками хвороби, навіть через 3-4 місяці після інфекції, все ще не можуть повністю відновитися та повернутися до звичайного способу життя. Приблизно третина пацієнтів відновлюється протягом півроку.

У людей, які перехворіли на постковід, зростає ризик тромбозів та емболій, уражень серця, ішемічного інсульту, полінейропатії, синдрому Ґійєна-Барре чи мієліту.

Серед психічних наслідків коронавірусної інфекції можна виокремити схильність до депресій та суїцидальних думок. Є дані про збільшення кількості посттравматичних стресових розладів, обсесивно-компульсивного розладу та панічних нападів після хвороби.

Дослідження показали, що перенесена коронавірусна інфекція надалі призводить до порушення менструального циклу, збільшує ризик аномальних маткових кровотеч. Механізм впливу коронавірусної інфекції на репродуктивну систему жінки остаточно не вивчений. Вважається, що до змін циклу також причетний стрес, який відчувають жінки під час пандемії.


Підходи до діагностики не мають єдиної системи та найчастіше патологію визначають клінічно, на підставі наявних скарг та зв’язку з перенесеною інфекцією. Нерідко діагноз ставить терапевт, невролог чи кардіолог.

Додаткові тести лікар призначає, виходячи зі скарг та загального стану. Іноді потрібна допомога психотерапевта та проведення спеціальних неврологічних тестів

Щоб не допустити розвитку постковідних ускладнень, дотримуйтесь наступних правил під час підйому захворюваності covid-19:

  • уникайте великих скупчень людей;
  • носіть засоби індивідуального захисту у громадських місцях;
  • обговоріть з лікарем вакцинацію від covid-19;
  • залишайтеся вдома за наявності ознак гострої респіраторної інфекції.

Постковидний синдром – небезпечний стан, який може впливати на фізичний та психологічний стан людини. Якщо вам не вдається самостійно відновитися після коронавірусу, то варто звернутися до фахівця, який розробить індивідуальний реабілітаційний комплекс.