Грязелікування

Грязелікування – давно відомий людству і досить популярний метод фізіотерапії, що активно застосовується як у медицині, так і в косметології. На відміну від багатьох інших методів, що прийшли до нас із народної медицини, оздоровчий ефект грязелікування визнають і вчені, і лікарі.

Грязелікування застосовувалося з давніх часів в Єгипті, Індії, Греції та Римі. Пліній Старший зафіксував використання лікувальних грязей на Кримському півострові для лікування різних захворювань. Особливою популярністю користувалися грязі озера Чокрак на Керченському півострові, а також мулові грязі Ніла, про які писав у своїх трактатах Клавдій Гален у 2 столітті до н.е. Лікувальні грязі є органічними утвореннями мінерального типу і поділяються на торф’яні, сопкові та мулові види. Ці речовини багаті вітамінами, солями, ферментами, біологічно активними компонентами та газами. У 19 столітті в країнах Європи грязелікування стало основною лікувальною процедурою у санаторіях. На сьогодні грязелікування стає популярною процедурою в косметичних салонах та медичних центрах.

Будь-яку грязь не називатимуть лікувальною. До цілющих грязей (пелоїдів) відносять природні утворення, склад яких включає воду, мінеральні речовини та органічні речовини. При цьому така грязь повинна мати певну теплоємність, однорідність, дисперсну структуру та консистенцію, подібну до мазі. Вона може використовуватися у нагрітому стані у вигляді аплікацій або ванн.

Властивості грязі визначають два основних чинники:

  • Географічне розташування джерела грязі: прісні, морські, торф’яні, вулканічні, з гідротермальних джерел та ін.;
  • Мікробний склад. Це, можливо, ключовий параметр грязі – результат роботи мікроорганізмів, які в ній проживають. Саме бактерії наповнюють грязь сіроводнем та продуктами аміаку, які добре проникають через шкіру. Подразнюючою дією володіють мурашинна, оцтова та гумінова кислоти, які також виробляються бактеріями. Серед інших органічних біологічно активних речовин грязі – ліпіди, здатні також проникати через шкіру; речовини, подібні до естрогенів (синестрол, фолікулін); стимулятори різних біопроцесів; навіть антибіотики.

Зрозуміло, що в клініках і санаторіях не використовується грязь “з полів”. Вона передусім проходить досить складну процедуру обробки, в ході якої грязь гомогенізується: з неї видаляються всі чужорідні предмети, камінці, великі частки, її переганяють та фільтрують, доки вона не стане однорідною масою. Грязь дезінфікується від тих самих мікроорганізмів, які наповнили її цілющими речовинами. Дезінфекцію проводять або за допомогою нагрівання, або шляхом обробки слабким розчином хлорки або фенолу.

Грязь для домашнього застосування можна купити в аптеці. Не варто самостійно збирати грязь, навіть якщо вона здається вам особливо корисною для здоров’я. У домашніх умовах складно провести якісну дезінфекцію та гомогенізацію грязі. Крім того, грязь з неперевіреного джерела може містити шкідливі речовини, що загрожують здоров’ю.

Глина не відноситься до лікувальних грязей. Це гірська порода, яка складається з одного або декількох мінералів, що стає пластичною при зволоженні. У медицині найчастіше використовується біла глина – каолін. Вона вміє обволікати та абсорбувати, тому часто входить до складу протидіарейних препаратів, деяких лікувальних мазей та косметичних препаратів.

Грязь можна використовувати в терапевтичних цілях різними способами:

  1. Аплікація – грязь накладають на хвору ділянку тіла або майже на всє тіло (загальні аплікації).
  2. Грязеві ванни – грязь розчиняють у воді, частіше морській або мінеральній, і в цьому розчині пацієнт приймає ванну.
  3. Вагінальні і ректальні тампони – застосовуються при захворюваннях прямої кишки і сечостатевої системи.
  4. Комбіновані методи – вплив лікувальної грязі поєднується з гальванотерапією, рефлексотерапією, термоконтрастним впливом тощо.

У теперішеій час розробляються нові методи грязелікування – наприклад, холодні грязеві аплікації, які можна використовувати у випадках, коли протипоказаний нагрів ураженої області тіла.

Тепловий вплив.

Грязь, насамперед, є теплопровідником, оскільки володіє підвищеною теплоємністю. Під впливом тепла відбувається розширення кровоносних і лімфатичних судин і відповідний вплив на здоров’я.

Механічний вплив.

Особливо виражено при аплікаціях на великих ділянках тіла і під час прийняття грязевих ванн. Основний процес – абсорбція. Грязь поглинає потрапивші на поверхню шкіри продукти обміну речовин організму, солі, бактерії, тим самим очищаючи шкіру.

Хімічний вплив.

Основний вплив лікувальних грязей припадає, звісно, на шкіру людини. На ній утворюється свого роду “сольовий плащ”, звідки речовини грязі проникають у секрет сальних і потових залоз. Там вони розчиняються і таким чином потрапляють у підшкірну жирову клітковину. Таким чином, по організму поширюються міститься у грязях летючі речовини, іони, мікроелементи, гумінові речовини, органічні і неорганічні кислоти, антибіотико- і гормоноподібні сполуки.

Грязелікування рекомендується для таких захворювань:

  • опорно-рухової системи та кісткової структури – артрит, ревматизм, поліартрити різного типу, спондилартрити, переломи, остити, міозит, сколіоз, бурсит, травми м’язів і суглобів, остеомієліт тощо;
  • нервової системи – радикуліт, неврит, нейрофіброміозит, порушення функціонування органів нервової системи, травми спинного мозку та його оболонок;
  • дихальної системи – бронхіт, астма, інфільтрат, спаї в грудній області тощо;
  • травного тракту – гастрит, виразкова хвороба, післяопераційні спаї, коліт, гепатит, холецистит тощо;
  • сечостатевої системи – гормональні порушення, ендометрит, метрит, простатит, орхіт, сексуальна дисфункція;
  • серцево-судинної системи – тромбофлебіт, міокардит, аритмія.

Грязелікування має позитивні відгуки як ефективна процедура, спрямована на загоєння ран, келоїдних рубців, шрамів та трофічних виразок.

Протипоказання

Грязелікування не рекомендується при онкологічних захворюваннях, туберкульозі, загостреннях хронічних захворювань, гострих інфекціях та прогресуючих запальних процесах, гіпертонії, гінекологічних захворюваннях інфекційного характеру, внутрішніх кровотечах, захворюваннях крові та токсикозі. Також грязелікування протипоказане у період вагітності та годування груддю. З обережністю грязелікування призначається при важких захворюваннях серцево-судинної системи, нирковій та печінковій недостатності, психічних розладах.