Гідротерапія

Гідротерапія – це комплекс косметологічних та медичних процедур, спрямованих на реабілітаційні, профілактичні, естетичні та лікувальні цілі. До них відноситься зовнішнє застосування річкової, озерної, водопровідної або дощової води у формі обливань, обгортань, обтирань, гарячих і холодних ванн та душів. На сьогодні набула широкої популярності внутрішня гідротерапія, при якій чиста питна вода виступає як засіб виведення шлаків, але ортодоксальна медицина так і не визнала внутрішню гідротерапію.

Застосування гідротерапії базується на таких характеристиках води:

1. Висока теплоємність.
2. Велика конвекція і теплопровідність.
3. Відмінний розчинник для багатьох солей і газів.
4. Крім того, вода здатна провокувати корисні хімічні і біохімічні зміни в людському організмі, впливаючи на нього через нервові рецептори шкірних покривів.

Характер впливу залежить від температури води. Якщо вона холодна, то здатна тонізувати нервову систему, а тепла – заспокоювати. Фахівці стверджують, що для досягнення максимального ефекту від курсу ГТ, температура води і тіла людини повинні різко відрізнятися. Холодні водні процедури зміцнюють і сповільнюють серцеві скорочення, а гарячі призводять до їх прискорення та ослаблення.

Терапевтичний ефект досягається за рахунок хімічного, температурного і механічного впливу води на тканини організму. Загальний або місцевий водний вплив різних температур у різних формах (обприскування, душ, ванна тощо) може мати наступний ефект:

1. Тонізуючий.
2. Імуностимулюючий.
3. Розширюючий судини.
4. Розслабляючий.
5. Загальнозміцнюючий.
6. Активізуючий обмінні процеси.

Види гідротерапії

1. Ванни. Цей вид гідротерапії полягає в терапевтичному впливі на організм людини шляхом його занурення у воду певного складу та температури. Вони можуть бути прісними, газовими та мінеральними.

Загальні ванни, наповнені теплою водою, мають виразний заспокійливий ефект, а також сприяють поліпшенню роботи всього організму в цілому та деяких його систем зокрема. Для збільшення терапевтичного ефекту в прісні ванни додають медикаментозні та ароматичні компоненти, які мають рослинне походження. Для цього також через воду пропускають повітря.

Цей вид гідротерапії, призначенням до якого є патологічні порушення периферичної та центральної нервової системи, ССЗ, захворювання опорно-рухового апарату, також ефективний при хронічних запорах, дефектах шкірних покривів та екзогенному ожирінні.

2. Душі. Душі здійснюють терапевтичний вплив на людський організм шляхом впливу водними струменями різної температури, діаметра та тиску. Залежно від перерахованих параметрів виділяють декілька типів лікувального душа:

• Віяловий, який характеризується впливом на тіло струменями води у вигляді віяла з відстані 2,5 метра. Володіє тонізуючою дією та сприяє прискоренню обмінних процесів.
• Циркулярний, що проводиться з використанням спеціальної установки, яка забезпечує попадання на тіло хвильових струменів води, що мають горизонтальне напрямлення. Він характеризується загальномісцевим та тонізуючим впливом на організм.
• Підводний душ-масаж є дуже популярним сьогодні методом водолікування, види якого різноманітні. Він отримав поширення при лікуванні та профілактиці різних патологій внутрішніх органів. Може бути використаний для всього тіла (загальний) або конкретної його області (місцевий). Високий терапевтичний ефект досягається за рахунок регулювання температури та сили струменів води.
• Висхідний, температура якого може бути як нижче, так і вище температури тіла пацієнта. У першому випадку відбувається підвищення тонусу м’язів промежини. Теплий висхідний душ допомагає прискорити обіг крові в області таза та розсмоктування запальних процесів.
• Душ Шарко передбачає дію на тіло струменями води під тиском. Показаний для підвищення тонусу м’язів та зменшення товщини шару жиру. Також призначається дітям та дорослим з остеохондрозом хребта та як елемент комплексної терапії артеріальної гіпертонії та неврозів.

3. Гідрокінезотерапія. Гідрокінезотерапія – це метод гідротерапії, який полягає у виконанні різних вправ у водному середовищі з використанням спеціальних пристосувань під керівництвом гідрореабілітолога. Вважається одним з найбільш ефективних і безпечних методів підтримки функціонування опорно-рухового апарату або корекції його порушень шляхом поєднання необхідної фізичної активності та корисних властивостей води. Курс гідрокінезотерапії сприяє:

• Покращенню загальної рухливості суглобів та їх гнучкості за мінімального зусилля м’язів.
• Зменшенню навантаження на опорно-руховий апарат завдяки виштовхувальній силі, якою володіє вода. Вона компенсує силу тяжіння, що тисне на суглоби та хребет.
• Стабілізації загального фізичного стану пацієнта за умови проведення занять на регулярній основі. При цьому об’єм легень збільшується, тканини насичуються киснем. Як результат, покращується якість сну, стабілізується емоційний стан та збільшується толерантність до фізичних навантажень.
• Зміцненню м’язового корсету за рахунок використання глибоких м’язів організму, які мало активні у повсякденному житті людини, при утриманні рівноваги тіла в умовах перебування у водному середовищі.

3. Термальне водолікування. Процедури термального водолікування здійснюються з використанням підземних вод, температура яких коливається в межах від 37°C до 42°C. Їх призначають пацієнтам з різними видами патологій. Особливу ефективність термальне водолікування продемонструвало в боротьбі з артрозами, наслідками травм та гастроентерологічними захворюваннями. Сьогодні термальному водолікуванню відводиться особливе місце в області медицини завдяки методології застосування та специфіці впливу на організм. Воно здійснює цілеспрямований вплив на різноманітні патології людського організму.
4. Бальнеотерапія. Бальнеотерапія полягає в лікуванні захворювань з використанням мінеральних вод природного або штучного походження, серед яких хлоридно-натрієві, вуглекислі, бромно-йодні та сульфідні. Температура води, яка використовується під час лікування, може бути різною (від холодної до гарячої). Усі водні розчини, які використовуються у терапії, обов’язково збагачуються мікроелементами та біологічно активними речовинами. Вони можуть застосовуватися як для зовнішнього, так і для внутрішнього використання. З них можуть готувати напої або розчини для інгаляцій.
5. Сауни та парні. Процедури гідротерапії також включають відвідування саун та парних, які, як правило, використовуються для оздоровлення та в косметологічних цілях. Вони мають виражений тонізуючий ефект та призводять до поліпшення загального стану здоров’я людини, підвищуючи імунітет. З метою прискорення очищення капілярів від молочної кислоти та інших продуктів розпаду застосовують гідротерапію, основану на впливі на організм пари з обов’язковим вологим водяним конденсатом та впливом холодної води в завершення.

Показання для гідротерапії

Гідротерапія використовується як здоровими людьми для закалювання, зняття напруги, втоми, при порушеннях сну, так і пацієнтами в стані передхвороби з метою профілактичного впливу на організм.

Показання до гідротерапії включають такі захворювання, як:

• ішемічна хвороба серця;
• гіпертонія;
• нейроциркуляторна дистонія;
• захворювання вен, периферичних артерій;
• захворювання кістково-м’язової системи;
• розлади травного тракту;
• хронічні захворювання легень;
• шкірні захворювання;
• порушення менструального циклу;
• підвищений набряк кінцівок;
• геморой;
• целюліт;
• мігрень;
• безсоння, різного роду неврози та стреси.

Як і будь-який інший вид лікування, гідротерапія повинна призначатися лікарем-терапевтом і проводитися під його наглядом.

Протипоказання для гідротерапії

Доведено, що вода має дуже потужний вплив на органи людського організму. У зв’язку з цим рекомендовано обмежити її контакт з тілом людини у випадку деяких станів.

Гідротерапія, протипоказання до проведення якої слід обговорити з лікарем у кожному конкретному випадку, не рекомендується у випадку:

• злоякісних пухлин;
• рецидиву тромбофлебіту;
• інфекційних захворювань;
• гострих стадій патологій запального характеру або загострень хронічних захворювань внутрішніх органів;
• дерматитів.

Варто зауважити, що під час консультації фізіотерапевт може вносити корективи в наведений вище перелік на основі особливостей перебігу захворювання в кожному конкретному випадку. Ні в якому разі не слід займатися самостійним водолікуванням без попереднього візиту до лікаря.

Гідротерапія в домашніх умовах

Деякі процедури гідротерапії можуть бути проведені в домашніх умовах. Проте, при цьому слід суворо дотримуватися медичних рекомендацій щодо умов їх проведення. Особливу увагу слід приділяти концентрації медикаментів, температурі води або водного розчину та часу, протягом якого триватиме процедура.

Найчастіше в домашніх умовах застосовуються хвойні ванни. Для цього в воду кімнатної температури додається рідкий хвойний екстракт. Якщо використовується екстракт у вигляді порошку або таблеток, слід почекати його повного розчинення. Прийом таких ванн допомагає боротися з неврозами, гіпертонією та підвищеною роздратованістю.

Високою ефективністю також володіють сольові ванни з додаванням хвойного екстракту, які називаються хвойно-сольовими. Вони показані пацієнтам з порушеннями центральної та периферичної нервової системи, патологіями опорно-рухового апарату та порушенням обміну речовин.

Водолікування в домашніх умовах також можливе за допомогою джакузі, яке забезпечує якісний гідромасаж. Процедури такого роду призводять до:

• розслаблення людського тіла;
• тонізації м’язів;
• покращення кровообігу;
• насичення крові киснем;
• виведення токсинів.

Гідромасаж в джакузі, проведений вдома регулярно, позитивно впливає на організм в цілому. З його допомогою можна зміцнити судини, стабілізувати роботу шлунково-кишкового тракту, позбавитися від набряків та болей у суглобах, покращити сон, зменшити стрес та інші прояви порушень нервової системи. Такі процедури також ефективні в боротьбі з артритом.

Гідротерапію, як і будь-яке інше лікування, слід проводити лише після консультації зі спеціалістом. Самостійне проведення різних її видів в домашніх умовах без наявності досвіду може призвести до небажаних наслідків.