Уремія

Уремія — це серйозний медичний стан, при якому, в крові,  накопичуються продукти азотистого обміну (наприклад, сечовина і креатинін) через неспроможність нирок ефективно їх виводити. Це є ознакою кінцевої стадії ниркової недостатності і може бути небезпечним для життя.

Основні причини уремії:

  1. Хронічна ниркова недостатність: поступове зниження функції нирок через різні хронічні захворювання, такі як діабетична нефропатія, гломерулонефрит, полікістоз нирок.
  2. Гостра ниркова недостатність: раптове і значне зниження функції нирок через гостре пошкодження, наприклад, токсини, інфекції, травми.

Симптоми уремії:

  • Симптоми з боку центральної нервової системи: слабкість, втома, зниження концентрації, сплутаність свідомості, судоми, кома.
  • Симптоми з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, втрата апетиту, виразки слизової оболонки шлунка та кишечника.
  • Симптоми з боку серцево-судинної системи: підвищений артеріальний тиск, серцеві аритмії, перикардит.
  • Симптоми з боку дихальної системи: задишка, уремічний запах з рота (запах аміаку).
  • Шкірні симптоми: свербіж, жовтуватий відтінок шкіри, уремічний “порошок” (білий наліт на шкірі).
  • Інші симптоми: анемія, порушення коагуляції крові, кісткові зміни.

Діагностика уремії:

  1. Аналіз крові: визначення рівня сечовини, креатиніну, електролітів, а також загального стану крові.
  2. Аналіз сечі: для оцінки функції нирок.
  3. Візуалізаційні дослідження: ультразвукове дослідження нирок, комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ) для оцінки структури нирок.
  4. Біопсія нирки: може бути необхідна для визначення конкретного типу ураження нирок.

Лікування уремії:

  1. Діаліз: гемодіаліз або перитонеальний діаліз для виведення токсинів з крові.
  2. Трансплантація нирки: у випадках кінцевої стадії ниркової недостатності.
  3. Медикаментозна терапія:

Лікування уремії часто включає використання наступних медикаментозних засобів:

  • Препарати для зниження артеріального тиску: такі як інгібітори АПФ або блокатори рецепторів ангіотензину, для контролю артеріального тиску і зменшення навантаження на нирки.
  • Еритропоетин: для лікування анемії, яка часто супроводжує хронічну ниркову недостатність.
  • Сорбенти: для зменшення накопичення азотистих продуктів обміну.
  • Фосфат-біндери: для контролю рівня фосфору в крові і попередження гіперфосфатемії.
  • Вітаміни і мікроелементи: для підтримки загального стану організму.

Дієта при уремії:

  • Обмеження білка: щоб зменшити утворення азотистих продуктів обміну.
  • Контроль споживання солі: для регуляції артеріального тиску і попередження набряків.
  • Обмеження калію: через ризик розвитку гіперкаліємії, яка може викликати серцеві аритмії.
  • Контроль споживання рідини: щоб уникнути перевантаження організму рідиною, особливо при зниженні діурезу.

Профілактика уремії:

  • Регулярний контроль стану нирок: особливо для людей з підвищеним ризиком, такими як пацієнти з діабетом або артеріальною гіпертензією.
  • Здоровий спосіб життя: включаючи дієту з низьким вмістом солі і насичених жирів, регулярні фізичні вправи, утримання від куріння і надмірного вживання алкоголю.
  • Своєчасне лікування інфекцій і хронічних захворювань: для запобігання прогресуванню до ниркової недостатності.