Синьогнійна паличка (Pseudomonas aeruginosa)

Синьогнійна паличка (Pseudomonas aeruginosa) — це грамнегативна бактерія, яка належить до умовно-патогенних мікроорганізмів. Вона здатна викликати різні інфекційні захворювання, особливо в осіб із ослабленим імунітетом.

Основні характеристики синьогнійної палички:

  1. Форма і будова:
    • Грамнегативна, має форму палички.
    • Мобільна завдяки наявності джгутиків.
    • Виділяє пігменти, що можуть фарбувати рани в синьо-зелений колір (піроцианін і піровердин).
  2. Умови існування:
    • Аеробна, але може виживати за відсутності кисню.
    • Добре розмножується у вологих середовищах (вода, ґрунт, медичне обладнання).
  3. Резистентність:
    • Має високу стійкість до багатьох антибіотиків і дезінфекційних засобів.
    • Утворює біоплівки, які захищають її від впливу ліків.

Захворювання, які викликає синьогнійна паличка:

  1. Інфекції шкіри та м’яких тканин:
    • Інфекції опікових ран, післяопераційних швів.
  2. Інфекції сечовивідних шляхів:
    • Особливо у пацієнтів із катетерами.
  3. Респіраторні інфекції:
    • Пневмонія, особливо у хворих на муковісцидоз чи тих, хто перебуває на ШВЛ.
  4. Сепсис:
    • Може виникати у пацієнтів з ослабленим імунітетом.
  5. Кератит:
    • Запалення рогівки, часто пов’язане з носінням контактних лінз.
  6. Отит:
    • “Вухо плавця” (зовнішній отит), хронічний середній отит.

Діагностика:

  1. Бактеріологічне дослідження:
    • Посів матеріалу з рани, мокротиння, сечі, крові на поживні середовища.
  2. Ідентифікація пігментів:
    • Характерний синьо-зелений колір середовища.
  3. Антибіотикограма:
    • Визначення чутливості до антибіотиків.

Лікування:

  1. Антибіотики:
    • Карбапенеми (іміпенем, меропенем), цефалоспорини (цефтазидим), аміноглікозиди (гентаміцин), фторхінолони (ципрофлоксацин).
    • Часто потрібне комбіноване лікування через резистентність.
  2. Симптоматична терапія:
    • Залежить від ураженого органу чи системи.
  3. Хірургічне втручання:
    • Дренування ран або абсцесів.

Профілактика:

  1. Санітарні заходи:
    • Дезінфекція медичного обладнання та дотримання гігієни.
  2. Контроль інфекцій у лікарнях:
    • Обмеження використання катетерів і ШВЛ, якщо це можливо.
  3. Індивідуальна профілактика:
    • Догляд за опіками, ранами, уникнення забруднення контактних лінз.

Синьогнійна паличка є серйозною загрозою через свою стійкість до лікування, але своєчасна діагностика та правильна терапія значно підвищують шанси на успішне одужання.