Синдром Лайєлла

Синдром Лайєлла, або токсичний епідермальний некроліз (ТЕН), — це важке рідкісне захворювання, що характеризується масовим відшаруванням епідермісу від дерми, подібно до опіків. Синдром є найтяжчим проявом шкірної реакції гіперчутливості, часто пов’язаної з прийомом лікарських засобів. Це загрозливий для життя стан із високою смертністю без вчасного лікування.


Причини:

  1. Лікарські препарати (найбільш часта причина):
    • Антибіотики (сульфаніламіди, цефалоспорини, пеніциліни).
    • Протисудомні препарати (карбамазепін, фенітоїн, ламотриджин).
    • Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ).
    • Алопуринол.
  2. Інфекції (рідше):
    • Мікоплазмова пневмонія.
    • Вірусні інфекції (герпес, ВІЛ, гепатити).
  3. Інші фактори:
    • Вакцинація.
    • Рідше — ідіопатичні випадки (без виявленої причини).

Симптоми:

  1. Продромальний період (1–3 дні):
    • Висока температура (38–40°C).
    • Загальна слабкість, головний біль.
    • Біль у горлі, ломота в м’язах і суглобах.
  2. Шкірні прояви:
    • Початок з червоних плям або пухирів, які швидко розширюються.
    • Відшарування епідермісу з утворенням болючих ерозій.
    • Симптом Нікольського: легке ковзання епідермісу при натисканні на шкіру.
    • Ураження понад 30% поверхні тіла (менші ураження характерні для синдрому Стівенса-Джонсона).
  3. Слизові оболонки:
    • Ерозії в роті, очах, геніталіях, які призводять до сильного болю.
  4. Системні прояви:
    • Зневоднення.
    • Вторинні інфекції (сепсис).
    • Ураження органів: легень, серця, печінки, нирок.

Діагностика:

  1. Клінічні ознаки (типові для синдрому).
  2. Гістологія шкіри (біопсія): масивна некролізія епідермісу.
  3. Аналізи:
    • Виявлення причин (аналіз ліків, інфекції).
    • Показники системного запалення.

Лікування:

  1. Невідкладна допомога:
    • Термінове припинення вживання підозрюваних препаратів.
    • Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії або опіковий центр.
  2. Підтримуюча терапія:
    • Регідратація та відновлення електролітного балансу.
    • Харчова підтримка.
    • Анальгетики та місцеві засоби для догляду за шкірою.
  3. Специфічна терапія:
    • Внутрішньовенне введення імуноглобулінів.
    • Системні глюкокортикостероїди (спірне, індивідуально).
    • Інгібітори фактору некрозу пухлин (етанерцепт).
  4. Лікування ускладнень:
    • Антибіотики при сепсисі.
    • Офтальмологічний догляд при ураженні очей.

Прогноз:

Прогноз залежить від своєчасності лікування та обсягу ураження. Використовується шкала SCORTEN, яка оцінює фактори ризику смертності, такі як:

  • Вік >40 років.
  • Відсоток ураження шкіри.
  • Рівень сечовини, глюкози, бікарбонатів у крові.

Без належної терапії смертність може сягати 25–50%.