Реабсорбція

Реабсорбція — це процес, при якому організм повертає корисні речовини (такі як вода, іони, глюкоза, амінокислоти та інші) з первинної сечі назад у кров після того, як ці речовини були фільтровані в нирках. Цей процес є критично важливим для підтримки гомеостазу, регуляції водно-сольового балансу і збереження основних молекул, які організму потрібні для нормального функціонування.

Основні аспекти реабсорбції:

1. Місце проведення реабсорбції:
   • Ниркові канальці: Реабсорбція відбувається в різних частинах ниркових канальців, зокрема в проксимальних канальцях, петлі Генле, дистальних канальцях і збиральних трубочках.
     • Проксимальні канальці: Основна частина реабсорбції відбувається тут. Вони реабсорбують більшість води, іонів (натрій, калій, хлор), глюкози та амінокислот.
     • Петля Генле: У цій частині відбувається реабсорбція води і іонів, що допомагає створити концентраційний градієнт в мозковій речовині нирки.
     • Дистальні канальці: Тут регулюється реабсорбція натрію, калію та води залежно від потреб організму.
     • Збиральні трубочки: Тут остаточно регулюється реабсорбція води та іонів під впливом гормонів, таких як антидіуретичний гормон (АДГ) та альдостерон.
2. Механізми реабсорбції:
   • Активний транспорт: Вимагає енергії для переміщення молекул проти концентраційного градієнта, наприклад, реабсорбція глюкози і натрію.
   • Пасивний транспорт: Відбувається без витрати енергії, наприклад, реабсорбція води через осмотичний градієнт, який створюється активним транспортом іонів.
   • Ко-транспорт: Субстанції транспортуються разом із іонами, які активно транспортуються. Наприклад, глюкоза реабсорбується разом з натрієм.
3. Фактори, що регулюють реабсорбцію:
   • Гормони:
     • Антидіуретичний гормон (АДГ): Регулює реабсорбцію води в збиральних трубочках.
     • Альдостерон: Збільшує реабсорбцію натрію і води в дистальних канальцях і збиральних трубочках, а також підвищує екскрецію калію.
     • Парітеальний натрієвий пептид (ANP): Знижує реабсорбцію натрію і води, зменшуючи кров’яний тиск і об’єм рідини.
   • Концентраційний градієнт: У мозковій речовині нирки допомагає створити умови для реабсорбції води.
4. Функції реабсорбції:
   • Регуляція об’єму рідини: Контролює кількість води в організмі, що допомагає підтримувати об’єм крові та артеріальний тиск.
   • Збереження важливих молекул: Глюкоза, амінокислоти та інші життєво важливі речовини реабсорбуються для запобігання їх втраті з сечею.
   • Регуляція іонного балансу: Реабсорбція іонів (натрію, калію, кальцію) важлива для підтримки електролітного балансу і функції клітин.
5. Значення порушення реабсорбції:
   • Діабетична нефропатія: Неправильна реабсорбція глюкози може призвести до її надмірного виведення з сечею.
   • Ниркова недостатність: Порушення реабсорбції води і іонів може призвести до порушень водно-сольового балансу ітоксичних накопичень в організмі.

Важливість реабсорбції:

Реабсорбція є ключовим процесом для підтримки гомеостазу і нормального функціонування організму. Вона дозволяє організму зберігати необхідні речовини і контролювати рівень рідини і іонів, що критично важливо для підтримки здоров’я і життєдіяльності.