Моноцити — це великі білі кров’яні клітини (лейкоцити), які є частиною імунної системи. Вони належать до групи агранулоцитів (не містять гранул у цитоплазмі) і відіграють важливу роль у боротьбі з інфекціями, запальними процесами та у відновленні тканин.
Основні характеристики моноцитів:
- Розмір: Найбільші клітини серед лейкоцитів (12–20 мкм у діаметрі).
- Ядро: Велике, овальне або бобоподібне, часто розташоване асиметрично.
- Походження: Утворюються в кістковому мозку з мієлоїдних стовбурових клітин.
- Тривалість життя:
- У крові — 1–3 дні.
- У тканинах трансформуються у макрофаги або дендритні клітини, які можуть жити кілька місяців.
Функції моноцитів:
- Фагоцитоз:
- Моноцити поглинають і знешкоджують патогени (бактерії, віруси, гриби) та клітинні уламки.
- Секреція сигнальних молекул:
- Виділяють цитокіни та хемокіни, які координують імунну відповідь.
- Активація імунної системи:
- Презентують антигени Т-лімфоцитам, запускаючи специфічний імунітет.
- Регенерація тканин:
- Беруть участь у відновленні пошкоджених тканин, стимулюючи ріст нових клітин.
- Контроль запалення:
- Регулюють інтенсивність запальної відповіді.
Моноцити в тканинах:
Після виходу з крові моноцити диференціюються в:
- Макрофаги: Основні клітини, що очищують тканини від залишків клітин і патогенів.
- Дендритні клітини: Беруть участь у презентації антигенів і активації лімфоцитів.
Норма моноцитів у крові:
- У дорослих: 3–8% від загальної кількості лейкоцитів (0,2–0,8 × 10⁹/л).
- У дітей: Залежить від віку, може бути трохи вищою.
Патологічні стани, пов’язані з моноцитами:
- Підвищення рівня (моноцитоз):
- Інфекційні захворювання (туберкульоз, бруцельоз).
- Автоімунні хвороби (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак).
- Онкологічні захворювання (лейкози, лімфоми).
- Зниження рівня (моноцитопенія):
- Порушення кровотворення (апластична анемія).
- Інфекції, що пригнічують імунітет (ВІЛ/СНІД).
- Прийом кортикостероїдів.