Мієлінова оболонка

Мієлінова оболонка — це багатошарова ліпідно-білкова структура, яка оточує нервові волокна (аксони) в центральній та периферійній нервовій системах. Вона відіграє ключову роль у забезпеченні швидкої та ефективної передачі нервових імпульсів.

Основні функції мієлінової оболонки:

  1. Ізоляція нервових волокон: Запобігає витоку електричного сигналу з аксона.
  2. Прискорення нервових імпульсів: Завдяки механізму стрибкоподібної провідності (імпульси передаються між вузлами Ранв’є, а не по всій довжині аксона).
  3. Захист аксона: Зменшує ризик пошкодження нервового волокна.

Де утворюється мієлін?

Структура мієлінової оболонки:

Мієлін складається здебільшого з:

  • Ліпідів (70-80%): Фосфоліпіди та холестерин забезпечують ізоляцію.
  • Білків (20-30%): Мієлін-білок олігодендроцитів (MBP) та інші білки відповідають за підтримку структури оболонки.

Вузли Ранв’є:

Це невеликі проміжки між сегментами мієліну, де мембрана аксона залишається незахищеною. Саме через ці вузли відбувається передача нервових імпульсів.

Пошкодження мієлінової оболонки:

Руйнування мієлінової оболонки (демієлінізація) може призводити до порушення нервової провідності, що викликає різні неврологічні симптоми. Такі зміни відбуваються при:

  • Розсіяному склерозі.
  • Гострому дисемінованому енцефаломієліті.
  • Хворобі Девіка.
  • Синдромі Гієна-Барре.

Симптоми пошкодження мієлінової оболонки:

  • Слабкість м’язів.
  • Втрата чутливості або поколювання.
  • Проблеми з координацією рухів.
  • Порушення зору.

Якщо мієлінова оболонка ушкоджується, її здатність до відновлення залежить від типу ураження і швидкості медичного втручання.