Мазок нативний

Мазок нативний — це метод дослідження біологічного матеріалу (наприклад, крові, мокротиння, виділень, тканинних зразків), за якого зразок наноситься на предметне скло без будь-якої попередньої обробки чи фарбування. Цей метод дозволяє оцінити матеріал у природному стані під мікроскопом.

Особливості нативного мазка:

  1. Простота підготовки: матеріал наноситься на скло та покривається покривним скельцем, після чого вивчається під мікроскопом.
  2. Застосування:
    • Діагностика інфекційних захворювань (виявлення бактерій, грибків, паразитів).
    • Вивчення клітинної морфології (наприклад, у гінекології або онкології).
    • Дослідження рухливих мікроорганізмів (наприклад, трихомонад).
  3. Переваги: швидкість виконання та збереження природного вигляду клітин і структур.
  4. Недоліки: обмежена інформативність порівняно з фарбованими мазками.

Такий метод є важливим для оперативної оцінки матеріалу, але часто доповнюється іншими методами, такими як фарбування чи культуральне дослідження.