Мазок нативний — це метод дослідження біологічного матеріалу (наприклад, крові, мокротиння, виділень, тканинних зразків), за якого зразок наноситься на предметне скло без будь-якої попередньої обробки чи фарбування. Цей метод дозволяє оцінити матеріал у природному стані під мікроскопом.
Особливості нативного мазка:
- Простота підготовки: матеріал наноситься на скло та покривається покривним скельцем, після чого вивчається під мікроскопом.
- Застосування:
- Діагностика інфекційних захворювань (виявлення бактерій, грибків, паразитів).
- Вивчення клітинної морфології (наприклад, у гінекології або онкології).
- Дослідження рухливих мікроорганізмів (наприклад, трихомонад).
- Переваги: швидкість виконання та збереження природного вигляду клітин і структур.
- Недоліки: обмежена інформативність порівняно з фарбованими мазками.
Такий метод є важливим для оперативної оцінки матеріалу, але часто доповнюється іншими методами, такими як фарбування чи культуральне дослідження.