Ілеум

Ілеум (лат. ileum) — це останній відділ тонкого кишківника, який з’єднує тонкий кишківник із товстим через ілеоцекальний клапан. Основна функція ілеуму — завершення процесу перетравлення їжі та всмоктування поживних речовин, таких як вітамін B12, жовчні кислоти та інші продукти розщеплення.

Основні характеристики:

  1. Розташування:
    • Ілеум знаходиться після порожньої кишки (jejunum) і переходить у сліпу кишку (cecum).
  2. Структура:
    • Внутрішня поверхня ілеуму має численні ворсинки, які збільшують площу для всмоктування.
    • Тут також є Пеєрові бляшки — скупчення лімфоїдної тканини, які відіграють роль у захисті від інфекцій.
  3. Функції:
    • Всотування: Поживні речовини, зокрема амінокислоти, вітаміни, жири.
    • Захист: Лімфоїдна тканина допомагає боротися з патогенами.
    • Регуляція: Ілеоцекальний клапан контролює проходження кишкового вмісту у товстий кишківник, запобігаючи його зворотному руху.
  4. Клінічні аспекти:
    • Захворювання ілеуму можуть включати хворобу Крона, запалення або закупорку.
    • Резекція ілеуму (наприклад, при операціях) може призводити до дефіциту вітаміну B12 та інших проблем.