Бактеріоциногенія (грец. bacteriocins bacteria – бактерії + genea – породження, утворення; синонім: бактеріоциногенність) – здатність, властива деяким штамам бактерій виробляти бактеріоцини; може бути обставиною, що забезпечує стійкість нормальної мікрофлори до патогенних мікробів; у патогенних бактерій може бути додатковою умовою їх патогенності.