Абстиненція (лат. abstinentia – утримання) – стан, що розвивається внаслідок раптового припинення прийому або введення речовин, що призводять до токсикоманної залежності, або після застосування їх антагоністів; такі стани характеризуються різними порушеннями (вегетативно-соматичними, неврологічними та психічними); перебіг і клінічна картина абстиненції визначаються типом речовини, дозами і тривалістю її вживання.